Увага! Моїм підписникам і читачам "Ейми".

Я якось повідомляла у блозі, що не зацікавлена надовго лишати свої твори у вільному доступі на Букнет. "Щоденник (не)справжнього шамана" уже видалило. Хто хотів прочитати, але не втиг - чекайте тепер паперового видання.

Мені подобається працювати у форматі Букнета, викладаючи поступово по главі. Це допомагаю мені не трачати темп в роботі, оскільки наразі немаю жодних деднайнів. Я не викладаю по главі кожного дня, навіть, буває, раз на тиждень не вдається це зробити. Бо уважно ставлюся до текту, переписую по кілька разів, максимально відредаговую, щоб читачеві преставити гідний уваги текст. Але, як тільки закінчу роботу над Еймою, дам кілька днів для завершення читання, і теж видалю. 

Тому всім, хто хоче дочитати Ейму і не чекати паперової версії, яка вийде хтозна-коли, підписуйтеся на мою сторінку, додавайте роман до своїх бібліотек, аби не пропустити виходу глав.

Дякую за розуміння і приємного читання!))

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Магічна повня
❄️Лютий дихає морозом, але в його серці вже пульсує перша іскра пробудження. Сьогодні нічне небо розірвало сріблом — це Сніжна Повня заглядала у ваші вікна, оголюючи те, що було приховане під заметами
Добрий ранок усім!
Добрий ранок усім! Ось і почався новий тиждень. Вже лютий. Надворі холодно — одягайтеся тепліше. Напишіть, хто з якого міста. Я з Харкова, і сьогодні в нас дуже холодно: зараз −23 °C. Нова глава вже вийшла, тож приємного
Новинка, гаряча новинка
Трохи більше про новинку «Бурштинова каблучка». Як виникла ідея. Мені дуже кортіло написати саме історичний роман, бо я вважаю цей жанр досить складним. Ну і, звісно, це один з моїх улюблених. Тому я просто ходила
Ммммм...
Я зараз п'ю кавусю і редагую третю частину розказу. І боже, як же ш я задовбалася. Писати те, що відбувається в тебе в голові НАБАГАТО легше, а ніж перечитувати це по тисячу раз і виправляти помилки. Іноді я жалію, що вирішила
Чоловіки...
— Ти прийшла… — чи то запитує, чи то констатує факт Єгор пошепки. — Я сумувала… — у тон йому відповідаю я. Ніби підтверджуючи, але водночас ставлячи питання самій собі. — Я теж сумував… Єгор починає
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше