https://booknet.ua/reader/rozmr-ma-znachennya-b402703... оновлення після 24:00.

"А як же Мустафа, як вона без нього виживе ці два тижні? Вони ж домовилися завтра разом пообідати, а потім як вийде. Тепер не вийде ніяк.

Засмучена Таня довго вагалася і все ж подзвонила йому.

Мустафа так швидко відповів, наче постійно тримав телефон в руках. І по голосу було чути, як він засмутився. Він ніби ховав сум і протест у довгих паузах між реченнями. Але повторив те, що сказав на пляжі.

- Старших треба слухатись, Танья. Дідусь тобі бажає добра. Я сумуватиму. Але ж тиждень пролетить швидко. Я тобі дзвонитиму кожної ночі. І казатиму всякі непристойності, щоб ти не могла діждатись вихідних.

- Я і так уже не можу їх діждатися. - сумно сказала Таня. І подумала, що плакатиме весь цей осоружний тиждень.

Але на диво цього не сталося."

І справді - як? читайте і дізнаєтесь )

Я перебираю фотографії й думаю:

як добре, що є спогади.

Вони, звичайно, пов'язані з минулим,

на яке ми часто злимось.

Але без нього не було б нас сьогоднішніх(Е Сафарлі)

https://booknet.ua/reader/rozmr-ma-znachennya-b402703... Оновлення після 24:00. Таня пампушка, можливо думатиме інакше про фотографії з її минулого. Особливо зроблені без її згоди. Але колись потім подивиться на них з посмішкою.

Світла і тепла вашому дому. І смачної кави або запашного чаю, щоб зігрітися в цю холодну пору

https://booknet.ua/.../odruzhus-z-princesoyu-nedorogo... Оновлення уже доступне. Лицарські байки в поході й дещо зі справжнього минулого дівчини, яка змушена прикидатися пажем сіра Інгвара.

"З цього й складається минуле й теперішнє - з поганих моментів, які роблять нас тими, хто ми є.

- Малий, а в тебе дівчата були? - питає сір Інгвар, обгризаючи кістку.

- Ні, сір Інгвар. - відповідаю, бо так треба відповідати пажеві й майбутньому зброєносцю. Тобто ввічливо навіть на найдурніші й найнетактовніші питання сіра лицаря.

- От ти лопух, я у твої роки… - сір лицар влучно кидає кістку рівно в середину вогнища і переможно усміхається.

- Не маю жодного сумніву, сір. - відповідаю по уставу.

- Ннну. Що б ти понімав. Була в мене одна баронська дочка. Не хотілося б говорити про даму…

Ага, не хотілося. Раз на тиждень не хотілося, і то - якщо тиждень був такий важкий, що навіть щелепами було важко рухати.

- Так от, малий, так вона мене любила, так за мною побивалася, аж згадати боляче. Бо я маю чуйне серце. І знаєш, мене дами завжди з поміж усіх вирізняли. А вона на це дивитись не могла. На балах усім відмовляла. А я її не запрошував, щоб ніхто чого не подумав і не змусив женитись.

Ну й уява у рудого гада. Мені б таку. Але що вже. Тепер моя черга подавати репліку.

-А ви ж хотіли подвигів, сір, а не щоб вас обсіли сопливі діти й дурна неотесана баронська дочка?"

Дівчина ще добре тримається, вислуховуючи такі нісенітниці. Нам би її терпіння.

Але і її внесок у теперішню пригоду ой який не малий.

Сьогодні найчастіше обговорюють ці мої книги. Приєднуйтесь до читання обговорення, любителі молодіжної прози й міського фентезі

https://booknet.ua/.../odruzhus-z-princesoyu-nedorogo... Фентезі, в процесі.

https://booknet.ua/reader/rozmr-ma-znachennya-b402703... Молодіжна проза, СЛР, в процесі

https://booknet.ua/.../polyuvannya-na-mislivcya-b403983... Молодіжна проза, СЛР, завершено

https://booknet.ua/reader/vddai-mogo-sina-b398342?c=4269307 Молодіжна проза, СЛР, завершено.