Два страйки за один твір)

Знаки звище мені говорять, що той твір, який планував викладати вчора, не потрібно було викладати взагалі. Обидва страйки цілком заслужені. Один за згадку про стару назву Букнету. Так я на стільки древній, що за звичкою говорю та іноді пишу її. Це, до речі, дуже приємно, бо раніше якраз через зв'язки та основну країну навпаки не дуже хотілось публікуватись тут. Зараз для мене цей бар'єр остаточно зруйновано. 
Друге попередження за неприйнятни контент. Це трішки більше зачепило, бо відразу пригадав фінал "Мартіна Ідена", і подумав, що було б з цим шедевром. Хоча після прочитання Мартіна Ідена мені було вперше по справжньому зле від прочитаного. Я навіть тоді, у свої 17 корвалол випив. Та й в самого дуже довгий час було табу на написання таких творів зі згадками за що отримав бан. Тож на вечір я повністю себе опанував та готовий до нових звершень.

Трошки важко, психологічно, але  нічого. Думав спершу видалити те, що не потрапляє в правила Букнету і продовжити публікацію, але не буду цього робити, мені не один раз казали про те, що то трохи страшний твір. Ну що ж нехай буде так, видалю твір повністю, можливо колись настане його час Адже ідея в нього насправді дуже світла. А можливо правда перегляну основний конфлікт, щоб ідея залишилась та те все буде пізніше. 

Публікація казки про Туп-тупа трішки відкладеться, все ж потрібно ретельно вивчити що можна, а що не можна публікувати на сайті, бо є передчуття що стратегічні плани слід уважно переглянути. 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ото прийшло натхнення...)))✨✨✨
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Подивився я сьогодні один рілс про те, як "радісно" чекають російські мамаші своїх «героїв» з війни, і склався у мене такий вірш... Увага: буде трохи російської мови для достовірності.
Королева клаптикової імперії.
У новій главі Каліда змінює сталь обладунків на шовк та мереживо. Але не варто обманюватися — ця "беззахисність" лише ще одна смертоносна зброя в її арсеналі. Хто вона тепер? Лялька Цитаделі, чи та, хто сама плете
І тоді сталося це...
"Їхній віз промайнув через великий міський парк, залишаючи дерева позаду. На крутому повороті ліворуч дівчинка перелякалася, що от-от вони полетять догори-дриґом, та, на щастя, цього не сталося. Жінка спрямовувала коней
Візуалізація до "Хижого серця"
Ми йшли удвох, стежка круто здіймалася угору, а відчуття було, ніби спускаємось у провалля – у грудях щемило і плечі ломило. Здавалося, хтось тисне зверху, намагаючись зігнути, зав’язати вузлом, всі кістки нили. Прабаба
Хто така сильна жінка?
Сильна жінка вона не та, яка ніколи не плаче. Вона плаче. Але тоді, коли ніхто не бачить. Витирає сльози, глибоко вдихає і знову йде вперед. Вона не чекає, що хтось подарує їй місце під сонцем. Вона виборює його. Щодня. Працею,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше