"(не) бійся своїх бажань" букнет, фінал, конкурс

Хочу подякувати всім моїм читачам і друзям за підтримку конкурсного твору, ваші коментарі та все інше надихають)) Записала відео про цей твір, де ви можете побачити мій робочий комп і почути мій голос, можете подивитись тут. 

До речі, твір містить рівно 25000 знаків...
і це не було зроблено спеціально, це прямо містика якась =)) 

УРИВОК:

Щойно я розплющив очі, то побачив, що вся душова, стіни якої були повністю запотілими, була пописана фразами:

«Вона зробила це...»

«Зробила у твій день народження...»

«Тебе задовбало це життя...»

І так по колу. Три фрази з мого сну почали заповнювати скляну поверхню...

Я смикнув ручку дверцят, але клята душова не відкривалась. Вода різко стала гарячою, буквально обпалюючи шкіру. Якщо у сні мені було страшенно холодно, то зараз я відчував, як шкіру буквально обпікає. Одразу кинувся до кранів, почав судомно крутити їх, однак як не крутив, холоднішою вода не ставала, та й взагалі не вимикалась. А написи... Їх ставало все більше...

Коли вони тьмянішали через новий пар, поверх них починали зʼявлятись все нові й нові.

Серце колотилось як скажене, ірраціональний страх скував мене. Я кинувся на дверцята, спробував їх вибити, але результату було нуль.

Потім на адреналіні стиснув долоню в кулак і з усієї сили довбанув по склу. Взагалі нічого не мало вийти, бо ж скло у душових спеціальне ударостійке, але я не здавався. Я не збирався помирати отак просто. Другий удар, третій, пʼятий...

— Та розбийся ти вже! — вигукнув і вдарив знов, аж раптом скло піддалось аж надто легко... Розбилась буквально вся вставна панель, одна з двох. Кров з роздертого кулака одразу ж заповнила всю душову, розносячись потоками води...

«Залишилось ще пʼять бажань...» — почув я тихий шепіт у своїй голові...

АРТ: 

КНИГА ТУТ

вже завершено, безплатно, можна читати =))) 

ЩЕ РАЗ ДЯКУЮ ЗА ПІДТРИМКУ, ЛЮБІ, ВИ - МОЄ НАТХНЕННЯ!

Що скажете... Ви самі боїтесь своїх бажань?....