Зігріємося "Обліпиховим чаєм"?..

Вітаю, любі читачі! ?

 Кінець жовтня – початок листопада завжди трохи містичні, тож я запрошую вас до короткої й теплої замальовки “Обліпиховий чай”, яка краще за інше для цього часу пасує  ?

 Тут є дівчина, яка норовливого домовика прихистила у міській квартирі, вередлива погань, яка дуже хвилюється що хазяйка одна по життю залишиться, поломане вікно, багато гарячого обліпихового чаю та… Ще дехто ?

“– Какао їй... Какао... О, тіні! Перекинула чарку наливки, і на танці, в клуб! Знайшла б собі мужика нормального... – її домашня погань продовжувала бурчати.

 Проте таки покотилася в бік кухні. А Зоряна не стала засмучувати нечисть інформацією, що нормального мужика нині в клубі не так просто знайти. Та й не лише у клубі. Але... Мають у кожного залишатися якісь свої ідеали, чи не так?

 А вже за п'ять хвилин перед Зоряною на столі з'явилася чашка ароматного та гарячого какао.

– Сімочко, я тебе обожнюю! – із захопленням зітхнула Зоряна. – Ну, навіщо мені ще якісь мужики, рідний? Мені, крім тебе, ніхто не потрібен! – впевнено заявила вона, роблячи перший ковток приголомшливого напою.

Даремно тільки в цей момент примружилася і не дивилася на Серафима. Точно б тоді щось запідозрила по хитрому зеленому відблиску його очей...

 Ох уже ця погань, що піклується про тебе! Вічно все лише за своїм розумінням роблять!”

ЧИТАТИ ДАЛІ…