Трішки дам про себе знати.
Наразі я борюсь за життя свого котика. Він для мене, наче син. Декілька днів просто ридала від горя.
Ми вже збиралися прощатися з ним, але з'явилася надія. Будемо їхати до Києва.
Як тільки все це пекло скінчиться, я зможу повернутися до життя і продовжити писати.
Дякую за увагу.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНехай все буде добре. Котика врятуєте, я знаю)
Наталія Ковган, Дякую за підтримку) Дуже сподіваюся! Цей тиждень, дійсно, якесь пекло. Але ми знайшли в собі сили витримати. Моє маля повинно жити)
Коментар видалено
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати