Анонс!!! Вже скоро "Не його квітка надії"

Любі читачі!

Скоро стартує нова моя книга: "Не його квітка надії" про пристрасть та кохання на фоні війни.

Ця тема бентежна сама по собі та має різноманітний спектр емоцій, не завжди світлих, але таких тремтливих. На фронті відбуваються страшні речі, і про це ми не повинні забувати. Але також ми не повинні забувати, що життя продовжується з усіма його гранями. Тож, "Не його квітка надії", це історія двох людей: солдата, що повернувся додому після контузії та волонтерки, що багато втратила та віднайшла. 

Анотація: 

Війна перевернула увесь світ верх ногами, а світ Єгора, ще й навиворіт. Прокинувшись в військовому шпиталі після контузії, він не пам'ятав нічого про фронт, але, натомість, перед очима стояв світлий образ чарівної дівчини, яку мозок сприймав за дружину, якої у нього ніколи не було. 

Примарна володарка його думок, виявляється реальною дівчиною і відтепер квітка кохання, що розцвіте на фоні війни, забуяє пристрастю та тремтливими емоціями. Але не все так добре, як здавалося, бо у втраченій пам’яті ховаються болючі секрети…

Маленький уривок з майбутньої книги: 

Його очі були прикуті до невисокої фігури. Дівчина була занурена у вир власної скорботи, де не було сил на сльози, а тіло загальмовано реагувало на все, що поряд, не помічаючи нікого.

Ейфорію, яку зараз смакувало тіло, не можна було описати. Це, ніби побачити чудо, і дівчина, що зараз стояла на-пів оберту була тим чудом.

Всі говорили, що її не існує, що вона лише витвір його уяви, але зараз, вона стояла перед ним: така реальна та жива. Все в її обличчі до останньої мімічної складочки було рівноцінно таким, як він пам'ятав. Руде волосся та веснянки і невеликий шрам цяткою над бровою, що залишився ще з дитинства після віспи. 

Звідки він знав такі нюанси, якщо вона не була його жінкою. 

- Маша... - прошепотіли губи, спочатку не повіривши очам. - Маша, - почулося впевнене згодом, але дівчина не обернулася. – Квітка! - викрикнув гортанно і небесної блакиті очі повернулися, відреагувавши на кодове слово. 

Його серце в цю мить зупинилося. Застигло на кілька секунд, аби знову прийти до тями, і знову забилося в пришвидшеному ритмі, рвучись до тієї, що пробуджувала невідомий спектр емоцій та не підконтрольних потяг. 

За долі секунди він обнулив відстань між ними, ухопив свій скарб, заполонивши в обійми, а далі...

Не забудьте підписатися на автора, аби не пропустити новинку та бути в курсі всіх знижок та новин!!!