https://booknet.com/uk/book/polyuvannya-na-mislivcya-b403983

"По дорозі туди дід сидів біля водія і розказував, куди їхати, ніби віз нас до себе. Маршрут ми обговорили завчасно. А я тримав Славу за руку. І перед тим, як виходити з таксі, вклав їй у долоню скляне оленятко.

Вона навіть не подивилася, затисла в кулаці зігрітий моєю рукою сувенір.

Чи здогадається вона, що це було запитання, яке я хотів їй задати уже давно, але зараз боявся почути відповідь ще більше, ніж раніше?

- Я тобі подобаюсь?.. Тобто… Ну… подобаюсь я тобі? - дурнувато звучить, правда ж? І невчасно. І недоречно.

І ще - трохи безнадійно.

Уже в ліфті вона розтисла кулак і роздивилася фігурку. Прозорий оранжевий малюк з чорними краплинами очей і плямами на боках.

- Бембі, діду, диви, Бембі."

Це неймовірне тяжіння, коли все довкола змінюється. Тільки це вже не земля тримає тебе; і ти зробиш усе, що завгодно, станеш тим, ким їй потрібно: другом, братом, захисником

(Сутінки)

Влад Дракула ні за що не стане братом Славі Вільній, а от все інше він для неї зробить. https://booknet.com/uk/book/polyuvannya-na-mislivcya-b403983

Після 24:00. Побачимося в коментарях.

Хочеться процитувати пана Бога: "ХАЙ БУДЕ СВІТЛО!"