Любі читачі!

Сьогодні, 18 жовтня роман “(Не) чужа дитина” можна придбати зі знижкою 20%. 

- Як так вийшло, що у свідоцтві про народження твого сина батьком записаний я?

Ось і питання, на яке я давно чекала. Але все одно воно застало мене зненацька.

- Сказали, що згідно з законом не можна поставити прочерк, якщо він народився протягом десяти місяців після розлучення.

Бачу, як Павло набирає повітря, щоб почати кричати, але стримується, хоч голос помітно вібрує.

- Тобто його тато тебе кинув і ти вирішила повісити дитину на мене, навіть не повідомивши? Чи це продуманий хід із метою урвати шматок майна мого батька?

- Я нічого не вирішувала! – Боже, дай мені сил не розплакатися при ньому... – Так за законом належить! Я не хотіла, не просила про це, але сказали, що інакше не можна. А тобі я просто не змогла додзвонитись.

Що за безглузді у нього припущення?

- Що ж ти не подала на аліменти? Совість прокинулася? Чи злякалась, що я дізнаюсь про твою аферу?

- Павло, чого ти зараз від мене хочеш? Я втомилася після зміни.

- Намагаюсь зрозуміти, чого від мене хочеш ти. І запобігти подальшим підставам.

- Нічого від тебе не хочу та не хотіла!

Коли нам з Ванею була потрібна його допомога, він не відповів на мій дзвінок, заблокував у соцмережах. Звісно, ​​я могла б на аліменти подати… Але надто міцно закарбувалися в пам'яті слова про аборт. Чи мало до якої підлості міг опуститися він чи його тато?

Може, йому варто сказати правду? Але поки роздумую, Павло піднімається і мовчки виходить у коридор. Одягнувшись, зупиняється біля дверей, і каже:

- Я подам до суду, щоб оскаржити батьківство.

Післязавтра стартує публікація мого нового роману “Впусти мене в серце”, де ми зустрінемо Павла Доценко. Головний герой новинки – його друг бізнесмен Сергій Долинський (він згадується наприкінці книги “(Не) чужа дитина”).

Підписуйтесь на мою сторінку, щоб не пропустити новини!