Друзі, запрошую вас на знижку нашої з Лавандою Різ книги "Я тобі не по кишені" =)) Це історія про те, як кохання підштовхує людей ставати кращими, не боятися ризикнути і спробувати нове, поставити на кін все...)) 

А ще про довіру і підтримку, які виростають зі щирого кохання...))) Саме Рома стає поштовхом до змін в житті Каті, і саме Катя стає поштовхом до змін в житті Роми...)) Вони створені одне для одного...))) 

Ну а далі покажу вам Арт, анотацію та уривок =)) 

АРТ:

Анотація до книги "Я тобі не по кишені"

Катя: «Він — ескортник, мій подарунок на день народження, втішний приз для вразливої дурепи. Красива маска і ніжність тільки за гроші, а гарячі пестощі за дуже великі гроші, тому що він профі, один з найкращих у своїй справі. Хіба у такого хлопця можуть виникнути якісь почуття до такої простушки, як я? Не думаю, що той, хто продає награне кохання, вміє кохати по-справжньому!»
Рома: «Вона — моя клієнтка, одна з багатьох, не більше й не менше. Чергова невдаха, яка вирішила купити собі чоловічу увагу. Саме так я думаю перед нашою першою зустріччю. Проста, як пʼять копійок, дівчина, що все ще мріє про принца на білому коні та вірить в кохання мало не з першого погляду і до скону. Але я відкрию їй очі на те, що так не буває. Не буває ж, правда?»
Оновлення щодня!

УРИВОК

— Алло, — пискнула вона в слухавку.

— Катя? — уточнюю у неї. —  Це Роман. Спускайся. Я чекаю на тебе внизу. 

— А як я тебе впізнаю? — перелякано перепитує вона.

— Запевняю, ти мене ні з ким не сплутаєш, — усміхаюсь і відключаюсь.

Ну що ж, голос приємний, ніби не якась старуха, це вже плюс. 

Довго очікувати не доводиться: Катя виходить з підʼїзду вся при марафеті. Доволі гарно виглядає, навіть приємно дивитись, а буфера так взагалі шикос. Цей вечір навіть може бути приємним. 

Поки заглядаюсь у виріз, де її сестричок видно доволі непогано, вона підходить ближче, аж раптом спіткається буквально в парі кроків від мене. Дію на автоматі: підхоплюю цю незграбу вільною від букета рукою, не даючи впасти. Ми стоїмо мало не обіймаючись, наші погляди зустрічаються. Вона одразу червоніє. 

Капець, яка незграбна...

— Бачу, впізнала, — говорю напівпошепки, знаю, полохливі люблять таке. 

— Так, — вона киває і дивиться на букет. — А це...

— О, — я простягаю їй букет і зазираю в зелені очі. — З днем народження, Катю. Бажаю тобі провести його незабутньо...

КУПУЙТЕ ЗІ ЗНИЖКОЮ ТІЛЬКИ СЬОГОДНІ!