Мрець у "Токіо"

Всім гарної ночі, друзі! Завтра буде готова моя конкурсна розповідь під назвою "Мрець у "Токіо"", яка у майбутньому покладе основу новому пригодницькому роману у стилі міського фентезі. Маленька затравка: події відбуваються у Львові в наш час. Головний герой Сергій повертається з полону і списується з військової служби через три отриманих на війні поранення. Його друг пропонує погостити у місті кілька місяців, а потім... ну можливо в анотації буде трішки більше інфи, а можливо цей пост і піде в основу антоцації, я ще не вирішив)) Сподіваюсь, зміг хоч трошки вас заінтригувати. Головними жанрами цієї розповіді стануть містика і жахи, завернуті у обготку міського фентезі. Чи зустрінеться ГГ із спражньою відьмою? Чи може він побачить щось куди гірше? Чи зміниться його думка про те, що гірше війни нічого не може бути? Чи він просто вийшов на новий фронт?

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Таємниці темної сторони
Опублікував декілька оповідань зі збірки "Таємниці темнох сторони". Не знаю, я поки чомусь не готовий викладати усе. Подивимось далі, як піде. Ця збірка не звичайна, бо складається із доволі реальних випадків, які,
1 рік на Букнеті!
Сьогодні рівно рік, як я натиснула кнопку "Стати автором" на Букнет. То зараз самий час подивитися на цей шлях і побачити, що трапилося. І я в шоці, бо за цей рік вдалося більше, ніж я могла собі уявити: 670 читачів стали
Про яку з сестер пишемо наступну книгу?
Всім привіт, мої любі! ♥ У мене до вас є важливе запитання, особливо до тих, хто зараз разом зі мною проживає історію «Тонкий лід». Оскільки у нашої головної героїні Ніки є три сестри, я вирішила, що кожна з дівчат
❤️ 777 ❤️
Любі читачі, я дуже щаслива, що вас більшає! Це неймовірна кількість для мене! Дякую вам за те що читаєте і підписуєтесь! І хоч у мене шалено сьогодні болить голова, я щаслива. Дякую вам ❤️ ❤️ ❤️ З теплом
Питання на сто мільйонів
— Вікторіє? З тобою все в порядку? Кава збіжить… Григорій підходить зі спини, і його долоні — важкі, теплі й такі вже рідні, лягають мені на плечі. Він абсолютно спокійний. І саме це лякає найбільше. Григорій занадто
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше