Фінал першої книги "Безодня" та смакойлики!

Слава Україні:)

Сьогодні на Букнет з’явиться останній розділ першої книги Безодня. Хто любить читати завершені саме час заглянути до Ніколь та  Матео.

Шматочок:

— Це брехня! Брехня! Витівки її сім'ї.

Сльози котяться щоками. У грудях пожежа і розуміння, що я знову помилився.

Не повірю. Чорт! Не повірю, поки не побачу її тіло!

Вона не могла! Прокляття! Не могла залишити мене.

Одягаюсь у перше, що потрапляє під руки. Хапаю ключі від автомобіля та їду туди.

Той пірс, де все почалося. 

— Чорт! Чорт! Чорт! — з усієї дурі кілька разів б'ю долонями по керму.

Мене немов покидає душа, я навіть білої лінії не бачу на дорозі. Все розпливчасте. Але тортури в грудях тільки посилюються. Пропалює мене, все більше переконуючи, що я не уві сні. Сувора реальність, покарання за принципи та непохитність.

Я ж відчував. Серце не обдуриш, а я намагався. Намагався обскакати, і що в результаті?

Ні! Ні! Дідька лисого! Забороняю собі думати. Це не вона. Вона жива! Жива!

Зателефонувати. Треба зателефонувати!

І хоч ми закінчуємо на досить трагічній ноті. З упевненістю скажу, що друга книга буде зовсім іншою. 

До вашої уваги анотація до другої частини дилогії, яка стартує наступного тижня!

— Знайомся, — проводить рукою по кучерявій голівці хлопчика, — це твій син.

Здивовано витріщаюся на пацана. Схожий. Адже схожий! Але як?

Я божеволію!

Неможливо!

Я довгих п'ять років не міг змиритися зі смертю коханої. Шукав. Наймав найкращих фахівців, щоб знайти слід. І коли майже змирився з втратою, вона повернулася.

Інша. Холодна.

І не моя.

Дочекайтеся!

Також знижки від колег:

(кликабельно)

Олександра. Імперія Грому

kEVVIYJP

Всім миру!

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

Ваша Каміла