Чи знаєте ви, в якому жанрі насправді пишете?

Тривалий час я думала над питанням, чому деякі книги, які начебто належать до різних жанрів, такі схожі. Різні локації, антураж і нібито різні герої, але виникає враження, ніби це все я багато разів уже читала. І в якийсь момент текст «нової книги» стає настільки передбачуваним, що його просто неможливо дочитати.

І ось сьогодні я отримала відповідь на своє запитання. Виявляється, що існує жанр, про який у нас не говорять. Він називається «романс» і має чіткі межі. І от все те, що таке схоже між собою, але нібито з різних жанрів, насправді належить до «романсу», який нічим не гірший від інших жанрів, але якщо їсти тільки солодке, то відомо, що буде J

Далі кілька цитат про «романс» зі статті української літературознавиці Софії Філоненко «МАСОВА ЛІТЕРАТУРА: ВЛАДА ЖАНРІВ І ЖАНРОВИХ КАНОНІВ»

Видавництва, спеціалізовані на популярній белетристиці, здебільшого висувають чіткі вимоги до творів кожного жанру. Цікаво, що, діючи так, видавництво заперечує наявність самих правил. Скажімо, у приписах для авторів романсів видавництва “Арлекін” зазначено: “Немає формули – є лише формат, як і в усій жанровій белетристиці, яка надає простір для творчого самовиявлення, унікального голосу автора та яскравих характерів, що запам’ятовуються. Тому викиньте всі ці кліше у вікно!”.

Видавництво “Авалон” у загальній інформації для авторів романсів подає такі вимоги: “Нам не потрібні старомодні, передбачувані, формульні книжки. Ми шукаємо сучасні характери і свіжі сучасні сюжети та сюжетні лінії”. А втім докладні норми формулюються й розтлумачуються.

Яскравий зразок цього знаходимо на сайті видавництва “The Wild Rose Press”. Воно випускає кілька серій романсів в електронному та друкованому вигляді. Кожна серія – це якийсь субжанр (жанровий різновид), часто з елементами інших жанрів.

Серії названі оригінально – сортами троянд, кожний субжанр асоціюється із трояндою певного кольору чи вигляду:

“Малинова троянда” (Crimson Rose) – детектив і “саспенс”;

“Ясно-червона троянда” (Scarlet Rose) – еротика;

“Магічна троянда” (Faery Rose) – романс із легким елементом надприродного, фентезі й футуристичні романси;

“Чорна троянда” (Black Rose) – з демонічним елементом: вовкулаки, перевертні, вампіри;

“Англійська чайна троянда” (English Tea Rose) – історичний романс, дія якого відбувається не в Америці;

“Американська троянда” (American Rose) – історичний романс про Америку;

“Вінтажна троянда” (Vintage Rose) – класичний романс про минулі часи (від 1900 до 1990 років);

“Троянда-кактус” (Cactus Rose) – історичний романс-вестерн;

“Жовта троянда” (Yellow Rose) – про сучасних ковбоїв;

“Троянда кольору шампанського” (Champagne Rose) – сучасний романс;

“Остання троянда літа” (Last Rose of Summer) – сучасний романс зі зрілою героїнею;

“Троянда кохання” (Sweetheart Rose) – сучасний традиційний романтичний романс;

“Біла троянда” (White Rose) – духовний романс;

“В’юнка троянда” (Climbing Rose) – про дівчат-підлітків.

Бачимо, що видавництво націлилось охопити практично весь спектр жанрових різновидів романсу. Авторів-початківців наполегливо просять перевірити власний текст на приналежність його до романсу.

Сутність жанру лаконічно окреслюється трьома пунктами:

– у фіналі твору мають залишитися одна героїня і один герой, які досягають довічного щастя;

– обов’язково мусить бути щасливий фінал – герої довічно щасливі;

– хоча у творі можуть бути другорядні сюжетні лінії, центральна тема має концентруватися навколо героїні й героя та їхнього пошуку кохання.

Потенційних авторів відсилають до статті “Чи це романс?” письменниці Б. Сторм (Bronwyn Storm), де пояснюється природа жанру. Авторка розглядає стрижневі ознаки романсу на прикладах фільму “Пірати Карибського моря” та казки “Красуня і чудовисько” й доводить, що перший сюжет – це пригодницький “action” (бойовик) із романтичними елементами, другий сюжет – класичний для романсів. Щоб перевірити, чи належить твір до романсів, Б. Сторм пропонує своєрідний тест (checklist), складений у вигляді запитань:

1. Чи сфокусована більша частина історії довкола взаємин героя та героїні?

2. Наскільки близько до першої сторінки вони зустрічаються (мають зустрічатися чим ближче до початку дії)?

3. Чи обіймає опис їхніх стосунків переважну частину тексту?

4. Чи думають вони один про одного, коли не разом?

5. Чи мають вони обоє пожертвувати чимось або пізнати щось у фіналі історії?

6. Якщо присутній зовнішній конфлікт, то чи може він бути розв’язаний лише їхніми спільними зусиллями?

7. Якщо наявні пікантні любовні сцени, то чи вони єдині, про які хоче дізнатися читач?

8. Чи є Щасливий фінал, що зображує довічне кохання?

9. Якщо наявні другорядні персонажі, то чи вони справді другорядні? Чи не домінують вони? Чи їхні історії – радше додаток, але текст на них не сфокусовано?

10. Якщо існує другорядна сюжетна лінія, то чи допомагає вона просуванню стосунків між героєм і героїнею?

11. Головна точка зору – це точка зору героя та героїні? І якщо ця точка зору змінюється, то це лише тому, що читач повинен дізнатися про інформацію, яку автор не може донести через точки зору героя та героїні?

Якщо на всі питання відповідь позитивна, текст справді належить до жанру романсу. Так видавництво виразно окреслює рамки жанру і проводить межі між жанрами: навіть якщо в романі наявні елементи фентезі, чи “саспенсу”, чи вестерну, романс позначений домінуванням любовного сюжету, взаємин героїні та героя.

***

Цікаво, чи хтось упізнає прочитані книги у цих визначеннях?

І що ви про це думаєте?