Зі святом та знижки!

Доброго дня, мої прекрасні читачі!

Перш за все, хочу щиро привітати з днем Ангела Охоронця усіх, кого звуть Віра, Надія, Любов та Софія!) Бажаю вам щастя, здоров'я, любові. Нехай ваш Ангелик завжди сидить на плечі та навертає на правильний шлях!)

А сьогодні для вас неймовірні знижки!

Викрадач - трепетна романтична історія написана з Кристиною Асецькою.

- Ти знаєш навіщо я це роблю, - шепотів біля вуха, продовжуючи насолоджуватися її ароматом, тремтінням, бажанням, якому так старанно опиралася. – Я нічого не забув, а ти завжди була та будеш лише моєю.

Він поклав її руку собі на груди. Уляна відчула шалене серцебиття, а тоді продовжив:

- Ти не виходиш з мого серця. Не можу бачити поруч з тобою інших чоловіків. Ти навіть не уявляєш, як це бісить та з’їдає мене зі середини.

Його дихання обпікало потилицю, шию, а тоді відчула його у себе на обличчі. Він покривав її щоки та скроні ледь відчутними поцілунками. А тоді заговорив біля самих уст:

- Годі опиратися та переконувати себе, що нічого не відчуваєш.

Уляна лише привідкрила рот, щоб щось відповісти, й Омелян накрив її уста своїм пристрасним поцілунком. Ні, він не цілував Уляну як тоді, вже не боявся злякати. Тепер перед ним була сильна, цілеспрямована жінка, а не та невинна та наївна дівчина, яку побачив вперше.

Промінь світла - історія Юрія та Віри Баєровських

- Невже ти думала, що я відступлю? – продовжив допит Баєр, покликавши жестом офіціанта.

- А такі, як ти, не відступають добровільно? - з іронією в голосі проговорила Віра, починаючи трохи розслаблятися. Дівчина врешті поставила обидві руки на стіл та, спершись на лікті, скоротила відстань до Баєра. – Не віриш, що можу змусити?

Юрій сидів непорушно, спершись на спинку крісла, та спостерігав за цією тендітною, але такою сильною дівчиною. Її сірі очі виглядали неймовірно чистими та холодними водночас, пухкі губи спокушали доторкнутися, довге нефарбоване волосся виблискувало у світлі люстри та робило її надзвичайно юною. Дивно, що при першій зустрічі Віра здалася йому звичайнісінькою та просто милою.

- Вірю, - відповів. Хотів ще щось додати, але голос офіціанта відволік.

- Ви готові зробити своє замовлення? – запитав привітно молодий хлопчина зі світлим волоссям та синіми очима

- Ми готові? – звернувся Юрій до Віри, - чи ти боїшся зі мною вечеряти? Або з такими, як я, не ділитимеш трапезу?

Віра вловила нотки сарказму, чоловік відкрито провокував її або ж просто знущався. Така поведінка бісила, але й відкривала у ній прагнення до гри на витримку.

- Якби я тебе боялася, то одразу пішла б звідси, - обманювала, й оком не моргнувши.

Полювання на сусіда від Ерін Кас

— Стій, — почула голос сусіда, та навіть не оберталася, бо страшенно злякалася й мріяла швидше опинитися  у будинку.  
— Річі, до мене! — долітало крізь шум вітру у вухах. Коли я обернулася, ледь не зомліла. Лахмате й брудне від роси страховисько було зовсім поруч і тільки-но відвела погляд, відчула різкий поштовх у спину. Миттю опинилася на землі, а в голові пронеслися картинки, як його паща роздере мене на дрібні шматочки. Закрила обличчя долонями й закричала. 
За секунду сусід опинився поруч, та чудовисько почало мене… облизувати. Серце гупало, як скажене, я лежала на землі, а об мене терся брудний, смердючий пес.  
— Він так грається, — сказав сусід, відтягуючи від мене пса. — Я ж казав зупинитися, а ти побігла, наче за тобою розбійники женуться. 
— Що? — я сіла, струшуючи з себе пилюку. Твоє чудовисько ледь мене не вбило, а ти замість того, щоб зупинити його, насолоджувався виставою?! — прокричала так, що, мабуть, в Медісоні теж чули. 
— Не лякай його своїм криком, — заявило хамло. Він стояв й дивився на мене своїм коронним поглядом. Та йому навіть не шкода, що так сталося. 
— Не лякай?! — гаркнула так, що пес й справді відійшов. Зараз я була злішою за пантеру. Ти замість того, щоб слідкувати за ним, вирячався на мене.  
— Не сміши мене, — хмикнув. — На що тут дивитися? Давай руку, — простягнув свою долоню, щоб допомогти встати, а в мене від його слів зірвало дах. 
— Та пішов ти! — я підхватилася і помчала до будинку. 

Мирного вам та тихого дня! Щиро ваша, Аделіна Янг!