Всім привіт!!!

Знаю, що за останній час до моєї авдиторії приєдналося багато нових читачів, і я радо вітаю вас, і дуже рада, що вам подобаються мої історії. Діліться без остраху враженнями та думками, як і підтримкою, за що я буду дуже вдячна!!!

Рада повідомити, що Глава 23 вже доступна для читання!!!

Та сьогодні я б залюбки поговорила про героїв книги, а власне про Лілю та Ярослава, і про що  йдеться в книзі, окрім лінії кохання, звісно ж!

А історія насправді про синдроми, про емоції, про те як ми сприймаємо себе та інших через призму власних переживань та досвіду. А ж досвід буває різним, і часто він травматичний.

Так сталося і в житті Лілі. Вона змушена була рано подорослішати, через серйозні проблеми із здоров'ям матері, і через те, що окрім неї не було кому попіклуватися про матір. 

Та з часом дівчина звикла до такого розкладу справ, вона добровільно пожертвувала майбутнім, друзями, і стала не соціалізованою. А через те, що  її батько колись вчинив злочин, і односельчани ставилися до їх сім'ї з недовірою.

Коли матері не стало, вона залишилася такою ж маленькою дівчинкою, яка за цей час не подорослішала, і не навчилася жити у світі дорослих, і часто підступних людей.

Ярослав ж навпаки, всього себе віддав роботі та створенню компанії. Та ще й колишня дружина вставляє палки в колеса. До нових відносин не готовий, і навіть самі думки про жінок в його житті, викликають в чоловіка мало не паніку. А насправді він має просто запитати себе, чому все це відбувається з ним. Та з серйозністю віднестися до колишньої дружини, просто запитати, чого вона хоче насправді?

Тисни тут, та читай книгу повністю!!!