Привіт!

Зранку виклала початок сьомого розділу "Мого кельтського бога". І продовжую розповідати про своєрідний бестіарій цієї книги.

Блодавейт, одна з героїнь "Мого кельтського бога", злощасна дружина Ламфади, яку використав Одін, щоб змусити онука виконувати свою волю...

❤️❤️❤️

Блодавейт, ім'я якої значить "народжена з квітів", у валлійській міфології — прекрасне творіння Гвідіона з квіток дуба, ракитника та таволги. Гвідіон вибрав таку дружину своєму племіннику Ллеу Ллау Гіфесові, одній з іпостасей Ламфади. Але лісовий дух не мав почуттів до Ллеу.

Блодавейт закохалася в Гронва Пебіра, короля Пенхліна, який попросився на нічліг у замку після довгого полювання. Коханці змовилися позбутися законного чоловіка. Ллеу міг бути убитий лише за певних умов. Він не міг бути вбитий ні в домі, ні поза домом, ні на коні, ні пішим; і смерть йому міг принести лише спис, загартований рівно рік. Блодавейд привела Ллеу в оговорене місце, де їх чекав Гронв Пебір, стоячи однією ногою на казані з водою, другою на козі з підготованим списом. Але Ллеу дивом врятувався і сам нанизав зрадника на спис. 

Гвідіон же прокляв невірну дружину, перетворивши її на сову: "Ти ніколи більше не побачиш сонячного світла, і всі птахи будуть ненавидіти тебе, і бити, і клювати, як тільки побачать. І ти не втратиш свого імені, але завжди віднині зватимешся Блодавейт".

❤️❤️❤️

Читати "Мого кельтського бога" 

Підписатися на автора