Сьогодні існує безліч порад як написати книгу. Вони є й тут, у блогах, є в Інстаграм, є якийсь майстер-класи.
Але для мене все це виявилося неактуальним.
Я ніколи не пишу плани. Я не розписую сюжетні лінії. Не створюю чернетки.
Я просто відкриваю Word й пишу.
Пишу те, що народжується в душі. Що приходить звідкілясь й ніби просить та шепоче - пиши. Ніби хтось диктує текст.
Писати почала давно. Ще в школі, в 5-6 класі спробувала писати вірші та короткі оповідання та повісті. Щось зберіглося, а щось ні. Але ці твори, напевно, ніколи не будуть оприлюднені.
В 10 класі написала казку по дві ворогуючи планети Миролюб та Рабовласник, яка потрапила на конкурс "Проба пера" та навіть вийшла у фінал.
У мене, на жаль, не залишилося навіть чернетки цієї казки, але є грамота:) Були спроби її відтворити, але невдало. А зараз вона була б доречна...
Писати в інтернеті почала з 2015 року. На російських самвидавах.
З 2019 року вирішила, що треба переходити на українську.
Але все так само пишу без жодних планів та повністю продуманих персонажів.
Вони самі приходять та розповідають свої історії:))
Є книги, що пишуться швидко - за місяць - два. А бува, шо й за пару тижнів.
Є ці, що потребують більше часу.
Наприклад, "Душа середньовічного замку" та "Новорічний круїз" в процесі вже понад два роки.
Сказати точно, чому - складно. Але іноді у мене виникає відчуття, що ніби щось навмисно призупиняє процес.
З'являються клопоти чи проблеми, через які доводиться відкладати написання книги.
Містика чи що. Не знаю.
Великої читацької аудиторії ніколи не було за всі сім років публікацій. Як не було багато коментарів. Це часом дуже засмучує та навіть викликає бажання кинуту цю справу. Але не можу. Невелика перерва, і я знову повертаюся до творчості. Мені подобається писати, занурюватися у інші світи.
Бо в першу чергу пишу для душі. Й дуже радію кожному читачеві. Ціную кожен відгук.
Пишу переважно фентезі.
Я все ще вірю в казки та справжнє кохання)) А ще тут є де розгулятися фантазії.
Втім, улюблений персонаж не казковий принц, а Демон.
Є в них щось загадкове. Та й мої демони трохи нестандартні;)
Сучасні романи про наш світ в мене теж є, але їх небагато. Мені вони даються важче. Мабуть тому, що часом просто хочеться втекти від сурової реальності в іншу.
На Букнет я поступово викладаю свої ранішні твори, перекладаючи їх українською.
Пишу нові, звісно, теж.
Вже незабаром очікуйте новинки!
"Принц на мою голову"
- фентезі, переклад з російської.
Анотація:
"Ось так живеш собі спокійно, навіть не підозрюючи, що десь поруч існує інша реальність. Якби мені про це сказали, нізащо не повірила б. Але ось одного осіннього вечора я зустріла його... Хлопця, який запевняє, що він житель якоїсь Ямші та ще й наслідний принц, якому будь-що треба було повернутися додому. А я – єдина, хто може допомогти."
Уривок:
- Дівчина, - мене гукнув юнак. Я обернулася і побачила перед собою високого хлопця з прямим білим волоссям довжиною до плечей, одягненого лише у чорні вузькі штани та легку білу футболку.
«І як йому не холодно», - промайнуло в голові.
- Дівчино, - знову заговорив він, вдаючи, що не помічає мого здивованого погляду, - благаю, допоможіть мені! - Він схопив мене за руку.
Я здивувалася від такого нахабства і вирвавши руку, сердито кинула:
- Вибачте, я нічим не можу допомогти…
- Можете, - знову наполегливо промовив він.
- Якщо ви зараз же не припините до мене чіплятися, я закричу, - пригрозила я і, розвернувшись, прискорила крок.
- Дівчина, - знову промовив він. – Благаю, скажіть, де я!
«Кошмар! Він ще й п'яний!
- У парку, - обернувшись назад, кинула я і побігла по доріжці. Не знаю яким чином, але вже за мить я натрапила на того самого хлопця, врізавшись йому в груди.
- Чорт! - Вилаялася я. – Як ти тут?
Я була настільки шокована, що кричати просто не було сил, та й навряд чи хтось мене почув би. У парку не було жодної душі. Дощового осіннього вечора нікому гуляти не хотілося.
- Дівчино, - м'яко сказав він, - допоможіть, скажіть, де я опинився?
- На планеті Земля! – випалила я. А хлопець свиснув і схопився за голову. - Який жах!
- Гей, ти чого? - Тепер уже я напружилася. Адже я просто жартома так сказала. Чому він так відреагував?
Ну й, звісно, роман "Душа середньовічного замку" та "Новорчіний круїз" також намагаюся дописувати. Хоч й доволі повільно.
Сподіваюся на вашу підтримку!
Нові історії з'являться на порталі вже у жовтні! Не пропустить!
А зараз запрошую всіх до оповідання!
Анотація:
Присвячується моєму улюбленому та рідному Криму. Тут я виросла, і дуже сумую за ним.
Тут тісно переплітаються старовина та сучасність. Тут лагідне гірське повітря, що наповнене духом романтизму, авантюризму та чогось загадкового та містичного.
Я маю надію. Ні, я точно знаю, що Крим повернеться до України. Що там зазвучить українська мова. Саме тому вирішила й це оповідання перекласти та розмістити тут, на Букнет.
Все буде Україна! Запрошую всіх в Крим!
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікаво було прочитати))
Мар'яна, Дякую ❤️
Колеги, не переймайтеся планами, почитайте соціоніку)
Плани складають ті, в кого в менталі логіка, а в кого інтуіція, ті пишуть ловлячи думки з повітря.
Андрійчук Андрій, Почитайте коментар нижче. Нічого не заважає план постійно змінювати
Тут на порталі навіть є книга на цю тему - "Інтуїтивний метод творчості" Наталії Дев'ятко. Там якраз про те, що писати саме так - нормально. Не всі можуть складати плани.
Ліна Алекс, Так, я її читала, хоч ще й не всі розділи, лише деякі.
Мені стало цікаво, чи багато таких - виявилося - дуже багато авторів саме так пишуть))
А я не можу, поки не побудую план) Потім в процесі змінюю його десятки разів, бо герої вносять свої корективи, але головна структура - ключові конфлікти, куди має йти історія, як рости та деградувати персонажі, майже незмінна.
Плюс анкети головних героїв з їх розповідями про своє життя, щоб зрозуміти їх історію та можливі реакції на ті чи інші події. Для легких коротких оповідань можу без цього, але план все одно є) Інколи його продумувати цікавіше, ніж писати)
Уляна Скіденко, Ого! Респект вам за це - мені здається, побудова детального плану - це окрема праця:))
Я часом знаю фінал, але дуже часто під час написання він змінюється:))
У мене теж ніколи немає чіткого плану. Просто одна ідея в голові. Це може бути навіть одне речення чи просто назва. Я починаю писати і цей кістяк починає формуватися) і наповнюється. Але часом, коли пишеш об'ємну книгу, відсутність записів чи нотаток відчутна. Бо доводеться повертатися в минулі розділи, щоб пригадати, а яку ж фамілію ти дав тому чи іншому герою, або скільки років проставив))
Інна Турянська (Innaturianska), Дякую за увагу до мого блогу))
Я коли пишу, можу забути колір очей чи волосся))
А ще пам'ятаю як у фентезі троля обізвала людиною у одному з реченнь:)))
Теж не пишу ніяких планів) Сюжет в голові - клавіатура під руками. У якості чернетки - тільки опис героїв, щоб не переплутати хто з них хто, та як виглядає. Ідеї приходять в міру написання))
Лара Роса, О, нас таки багато))
Я зазвичай на першій сторонці пишу хто є хто, так простіше ніж потім шукати потрібний файл))
Хмм… Я теж не розписую в планах кожну проду, не планую деталі, багато вигадую в процесі написання, але не знаю, як можна зовсім обійтися без чернетки. Є книги, які потребують того, щоб розписати проблематику й продумати, як конкретна проблема буде розкриватися по сюжеті, та й якщо написати анкети головних героїв, то ніколи не плутатимешся в тому, який в кого колір очей і хто звідки родом. Треба бути генієм ого-го! якого рівня, щоб просто писати і в результаті отримувати якісну літературу. Звісно, завжди знайдеться аудиторія, яка буде читати лише тому, що подобається сюжет, але якщо прагнути чогось масштабного, великих досягнень в письменництві, то погодьтесь, що цього замало. Хоча… Це ж лише моя думка. Все буде Україна =)
Кейтрін Шкроб, Ну, імена, вік, зовнішність та якість основні риси героїв я пишу у нотатках або на першій сторінці файлу. Там же можуть бути якість нотатки по книжковому світу.
Але під час написання книги я зазвичай пам'ятаю хто й звідки))
На великі досягнення я навіть ніколи не претендувала та не претендую. Взагалі не знаю як це))) Бо пишу просто для душі, для мене це хоббі, а робота за гроші у мене є інша)
Так-так, ніяких планів, герої самі прийшли, двері ногами відчинили і кажуть, щоб про них писала) А що ж мені лишається?) от і пишу) Але це може бути неактуально для фентезі з цілими фаетастичними всесвітами, купою нових рас та створінь, в таких книгах методичка потрібна)
Крим скоро повернеться, дякую за блог)
Лоре Лея, Дякую))
О, круто, що нас багато таких, без планів)) Коли в голову приходить історія та герої, я мало знаю наперед, що їм доведеться пройти) Є лише якась основна ідея і декілька кульмінаційних моментів, в іншому все розкривається по ходу написання. А коли щось планую, то швидко втрачаю інтерес. Тому, мені здається, в тому вся й магія))
Юлія Міхаліна, Ось й в мене так само.
Як тільки є план, згасає настрій писати книгу.
Я у школі ще так робила. Писала твори завжди на вільну тему, коли був вибір, адже писати про щось конкретне було нудно:))
Я так само пишу, без детальних планів, часом вчинки персонажів бувають для мене сюрпризом і повертають сюжет зовсім у інший бік від того, що було задумано. Але ніколи не доводиться про це пошкодувати. Їм краще знати, бо це їхня історія))
Мар, О так, герої часом дуже люблять повертати сюжет в інший бік) І це лише цікавіше))
Країна блакитних пагорбів - це бальзам для тих, хто скучив за Кримом. Дуже легко читається. Молодець!
Євгенія Чемерис, Євгенія, дуже дякую! Радію, що історія сподобалася))
Я також тікаю до своїх книжок від цієї реальності, тому й пишу фентезі. Планів також ніколи не складала: якось сюжет сам складається в голові, а потім пишу. Інколи й зовсім просто по ходу писання щось твориться)
Натхнення вам!
Лара Роса, Дякую! Так, по ходу написання іноді найцікавіше приходить))
Це круто що у вас так виходить! Я так не можу, ще з антиутопією якось простіше( світ не великий), а от з фентезі я прописувала всі політичні лінііі держав.
Натхнення вам
Сакуура, Натхнення))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати