Ніч буде гарячою

Запалимо вечір одразу двома пристрасними главами!

 

Історії Дениса та Христини підійшли до своєї кульмінації в першій половині книжки «Залишся назавжди – Без сліду зникни ти». Тож я вирішила не розтягувати їх публікацію на декілька днів, і виставлю сьогодні о 20-ій. Сподіваюся, вони скрасять вам вечір та подарують романтичний настрій)

 

Оскільки сьогодні не спала, щоб встигнути викласти одразу три глави за день, публікацію в середу скоріш за все пропущу. Приємного читання!

Спойлери нижче)

Христина:

«Перші зіткнення губ були настільки обережними, ніби ми обоє боялися, що один неправильний рух зруйнує всю магію моменту. Але в одну мить все змінилося. Поцілунок став настільки пристрасним, що подих перехопило. Мені здалося, що я повернулася додому після довгих мандрівок Північним полюсом.

Сашко завжди цілував мене так, ніби в нього купа справ і саме цю потрібно якнайшвидше закінчити. Денис – ніби крім мене для нього у світі не залишилося більше нічого і попереду у нас вічність удвох.

Однак її не було і винен у цьому лише він. Я намагалася вкласти в поцілунок всю свою злість і образу, а виходили тільки біль і туга, що роз’їдали душу. І в ці секунди я була впевнена, що Денис відповідає мені тим самим»...

***

Денис:

«На цьому варто закінчити, привітавши себе, але зробити це заважає багато речей. Затуманений погляд Тіни. Її припухлі від поцілунків губи, що стали із світло-малинових яскраво червоними. Злегка розпатлане моєю долонею шовковисте волосся. Уривчасте дихання. Руки, що обвивають мою шию.

Складно ігнорувати німий заклик від найпривабливішої дівчини з всіх, кого я коли-небудь тримав в обіймах. У такі моменти складно проводити порівняльний аналіз, і напевно в моєму житті були жінки красивіші, розкутіші, досвідченіші. Однак нікого бажанішого я не можу ні згадати, ні уявити.

Тому, навіть не встигнувши подумати, знову схиляюся до губ Тіни. Цей поцілунок виходить надто вогняним. Наче я справді збираюся взяти дівчину прямо тут, за шторою в банкетному залі. Примітивна частина мене переконує, що ідея не така погана»

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Топ дорам
Топ дорами В мене є одне цікаве хобі, яке більшість мого оточення вважає дивацтвом. Тому я зазвичай мовчу і лише з сестрою можу про це потеревенити. А ось вчора натрапила на блог з корейськими красунчиками. От
Він забув, що зорі не можна тримати в долонях...
Не знаю, як і чому це сталося. Чому між нами так швидко виник емоційний зв'язок і чому цей зв'язок був неймовірно сильним. Це було щось сильніше за мене. Щось космічне і фатальне. Те, що неможливо змінити, як неможливо
Відгукніться хто тут любить криваві історії ?
Останнім часом я почала помічати, що мене приваблюють криваві історії. Я взагалі люблю такі фільми й серіали. Не відчуваю страху — навпаки, заспокоююся під такі сюжети. Але писати — це не те саме, що дивитися: доводиться
Old money і Україна
Є один жарт, який завжди згадується мені, коли думаю про нашу історію. Америка: мій дід підсуєтився — і тепер я маю завод. Австрія: мій дід підсуєтився — і я успадкував ферму. Україна: мій дід підсуєтився — і вижив.
Поговоримо? ✨
Задумалася про два старі як світ тропи про потяг і боротьбу протилежностей: “поганець – хороша дівчина" та “хороший хлопець – погана дівчинка”. Перший, здається, виріс ще з середньовічного сюжету
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше