Ніч буде гарячою

Запалимо вечір одразу двома пристрасними главами!

 

Історії Дениса та Христини підійшли до своєї кульмінації в першій половині книжки «Залишся назавжди – Без сліду зникни ти». Тож я вирішила не розтягувати їх публікацію на декілька днів, і виставлю сьогодні о 20-ій. Сподіваюся, вони скрасять вам вечір та подарують романтичний настрій)

 

Оскільки сьогодні не спала, щоб встигнути викласти одразу три глави за день, публікацію в середу скоріш за все пропущу. Приємного читання!

Спойлери нижче)

Христина:

«Перші зіткнення губ були настільки обережними, ніби ми обоє боялися, що один неправильний рух зруйнує всю магію моменту. Але в одну мить все змінилося. Поцілунок став настільки пристрасним, що подих перехопило. Мені здалося, що я повернулася додому після довгих мандрівок Північним полюсом.

Сашко завжди цілував мене так, ніби в нього купа справ і саме цю потрібно якнайшвидше закінчити. Денис – ніби крім мене для нього у світі не залишилося більше нічого і попереду у нас вічність удвох.

Однак її не було і винен у цьому лише він. Я намагалася вкласти в поцілунок всю свою злість і образу, а виходили тільки біль і туга, що роз’їдали душу. І в ці секунди я була впевнена, що Денис відповідає мені тим самим»...

***

Денис:

«На цьому варто закінчити, привітавши себе, але зробити це заважає багато речей. Затуманений погляд Тіни. Її припухлі від поцілунків губи, що стали із світло-малинових яскраво червоними. Злегка розпатлане моєю долонею шовковисте волосся. Уривчасте дихання. Руки, що обвивають мою шию.

Складно ігнорувати німий заклик від найпривабливішої дівчини з всіх, кого я коли-небудь тримав в обіймах. У такі моменти складно проводити порівняльний аналіз, і напевно в моєму житті були жінки красивіші, розкутіші, досвідченіші. Однак нікого бажанішого я не можу ні згадати, ні уявити.

Тому, навіть не встигнувши подумати, знову схиляюся до губ Тіни. Цей поцілунок виходить надто вогняним. Наче я справді збираюся взяти дівчину прямо тут, за шторою в банкетному залі. Примітивна частина мене переконує, що ідея не така погана»

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ну все...
Ну все, я закінчила свій перший розказ. Два роки сліз, застою та творчого процесу вже лежить на сайті, на моєму акаунті. Надіюся ви ознайомитезя з його сюжетом: Вальпія
Він її знайшов...
Не минає і п’яти хвилин, як я вже на місці. Швидко орієнтуюся і прямую туди, де з’юрмилося найбільше народу. Активно працюючи ліктями й безцеремонно продираючись крізь натовп роззяв, підходжу до помосту. На ньому, ледь
А ситуація погіршується...
— Я ні в чому не винен, мене підставили! — намагаюся пояснити черговому ситуацію, спричиняючи сміх в того. — Тут усі починають із того, що ні в чому невинні! Через добу сам усе про себе напишеш. З усіма подробицями. —
Друге коло. Підсумки.
Підсумки другого кола взаємного читання Про деяких переможців я вже розповідала в окремому блозі, тож тут — коротко і по суті. ? Перше місце Перше місце розділили Крісті Ко та Анна Лінн Крісті Ко вже отримала
Але ж у мене є наречений. Скоро весілля...
Зверніть увагу на шикарну знижку! Я тебе зіпсую - Ти вийдеш заміж замість сестри, - від слів батька всередині все замерзає. - За Айдарова? Ні, ні, ніколи... - Вдивляюсь у його обличчя і розумію, що він не жартує. - Він передумав
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше