Плани на оновлення моєї сторінки. Анонси

З короткою прозою все просто. Зараз в мене три збірки з невеликими історіями. Головна моя ціль стосовно цих історій в тому, щоб вони не потрапляли в заморозку. Але, крім того, я все ж люблю писати короткі історії. Можливо тому, що говорити коротко і по ділу для мене завжди було проблемою, і це для мене особистий шлях для самовдосконалення. 
А от тепер думаю з якого ж немалого твору починати викладати свої лонг сторіс. 
Думаю що все ж це будуть оповідання, які можливо переростуть в невеликі повісті, можливо залишаться оповіданнями, а можливо й взагалі стануть новелами. Але усіх їх об'єднає одне важливе спільне, вони будуть точно не про сучасність. Далі буде фентезі та фантастика, трохи більшими об'ємами та довшими захопливими сюжетами. 
А далі перейдемо вже до моїх незавершених вічних історій. 

Отож з наступного тижня буду працювати з анонсами. Вони будуть великими, як окремі дописи в блозі. Та маленькими, коли я буду викладати якісь фрагменти творів. 

Під цим постом анонсуватиму оновлення короткої прози в книгах "Коротко про кохання" та "Вам не сюди"

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дмитро Мельник
18.09.2022, 22:51:27

Коментар видалено

Інші блоги
Ото прийшло натхнення...)))✨✨✨
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Подивився я сьогодні один рілс про те, як "радісно" чекають російські мамаші своїх «героїв» з війни, і склався у мене такий вірш... Увага: буде трохи російської мови для достовірності.
Королева клаптикової імперії.
У новій главі Каліда змінює сталь обладунків на шовк та мереживо. Але не варто обманюватися — ця "беззахисність" лише ще одна смертоносна зброя в її арсеналі. Хто вона тепер? Лялька Цитаделі, чи та, хто сама плете
І тоді сталося це...
"Їхній віз промайнув через великий міський парк, залишаючи дерева позаду. На крутому повороті ліворуч дівчинка перелякалася, що от-от вони полетять догори-дриґом, та, на щастя, цього не сталося. Жінка спрямовувала коней
Візуалізація до "Хижого серця"
Ми йшли удвох, стежка круто здіймалася угору, а відчуття було, ніби спускаємось у провалля – у грудях щемило і плечі ломило. Здавалося, хтось тисне зверху, намагаючись зігнути, зав’язати вузлом, всі кістки нили. Прабаба
Хто така сильна жінка?
Сильна жінка вона не та, яка ніколи не плаче. Вона плаче. Але тоді, коли ніхто не бачить. Витирає сльози, глибоко вдихає і знову йде вперед. Вона не чекає, що хтось подарує їй місце під сонцем. Вона виборює його. Щодня. Працею,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше