Для любителів пригод, романтики і несподіванок!

Останнім часом думаю про те, чому багатьом читачкам до вподоби історії, де героїня повністю залежна від героя. Можливо, через те, що сучасним жінкам доводиться багато важливих проблем розрулювати самостійно і підсвідомо їм хочеться, щоб хоча б у книзі чоловіки були сильними і рішучими?

Про це я замислювалася не раз, пишучи свої історичні романи. А також - читаючи книги колег. Не секрет, що раніше були поширені  шлюби за домовленістю. На почуття чи бажання наречених ніхто не зважав, головним вважалося отримати певну вигоду від такого союзу. У цій ситуації опинилася героїня  любовного фентезі “Норовлива наречена” Кристини Асецької. 

Айшель – принцеса, яка змушена вийти заміж за короля сусідньої країни. Проте вона не хоче й вдається до хитрощів, в надії, що таким чином уникне небажаного шлюбу. Але навіть це не врятувало від уваги короля. Він не бажає її відпускати. У книзі є багато того, за що читачі полюбляють історичні романи: протистояння героїв, яскраві персонажі, інтриги, таємниці та харизматичний маг, якому явно відомо більше, ніж він вдає.  Зрештою, принцеса зважується на втечу. Читайте та дізнавайтеся чи вийде у неї втекти до коханого та хто кого обіграє. А може, її коханий зовсім не коханий? Чи зародиться у серці нове кохання до того, до кого принцеса ставилася насторожено? А можливо, вона покохає зовсім іншого чоловіка? У цій книзі стільки інтриг, що неможливо передбачити сюжет.

І це справді чудово. Бо особисто мені нудно. коли на початку книги з'являється владний герой, і ти вже знаєш. чим історія закінчиться. Але Кристина майстерно будує сюжет, тримаючи читачів у невіданні, яка ж буде розв'язка))

 

Пропоную вашій увазі уривок з цього роману:

“– О, Ваша Високосте, для мене велика честь приймати вас у своїй скромній крамничці. 

– Вчора я забула у вас сережку. Ви часом її ніде не знаходили?

Ювелір зблід і страх нерухомо засів на його обличчі. Боявся, що його звинуватять у крадіжці. Впоравшись із шоком, почав поспішно виправдовуватися:

– Не бачив, Ваша Високосте, проте не хвилюйтеся, я зараз миттю все огляну. За завдані клопоти подарую вам інші сережки.

– Це дуже щедро з вашого боку, проте я б хотіла знайти свої. Королівські гвардійці допоможуть. Ви ж не заперечуватимете?

– Звісно ні.

Чоловік кивнув і почав шукати неіснуючу сережку. Двоє гвардійців приєдналися до пошуків, проте ще четверо стояли біля крамниці, ретельно оберігаючи будівлю від випадкових перехожих. На іншому боці вулиці Айшель бачила дорожній диліжанс, що очікував на неї. Відчувала на собі погляд Арикана й це все ускладнювало. Коли він відвернуся, дівчина змахнула довгими віями і Есен непомітно кинула прикрасу на підлогу. Це стало сигналом для початку втілення плану втечі. Есен демонстративно приклала руку до чола:

– Щось мені зле.

Дівчина почала активно обмахуватися віялом. Схопилася за прилавок й ледь не впала. Її притримала Айшель.

– Допоможіть, не стійте каменем. Принцесі погано.

Есен впала в руки Арикана, який вчасно схопив дівчину. Вона заплющила очі й не рухалася. Айшель відчинила двері на вулицю, крикнувши гвардійцям:

– Принцеса зомліла. Негайно допоможіть. – Вони забігли в крамницю й розгублено стали біля дверей. Айшель продовжувала нагнітати паніку, – лихо яке, що скаже король? 

Поки вся увагу належала Есен, Айшель заховалася за спинами гвардійців і почала непомітно відступати. Як тільки вона стала на бруківку міської вулиці, її за руку схопив солдат:

– Куди ви? Нам наказано вас нікуди самих не відпускати?

Серце Айшель почало нестримно калатати, а груди скував страх. Почувалася впійманою, хоч насправді навіть не встигла наблизитися до мети. Розум породив відмовку, якою вона скористалася:

– По воду. Бачила неподалік криницю з горнятком.

– Вода є у мене в флязі, – таке пояснення гвардійця руйнувало усі плани. Айшель сердито зіщулилася.

– То чого стоїш? Негайно облий водою принцесу.

Чоловік зайшов до крамниці й Айшель поспішила до карети. Впізнавши знайомого кучера, не вагаючись застрибнула в диліжанс.

– Їдемо, хутчіш.

– Спочатку гроші.

8Q1BITI-g0F5ccDy13A8lMrVN-AFl7knXoYQDzuIWUVRCvKbPJcFlFKnZB8IbwrSZa6NdameQQV3FRd6rZzTrH4YS6ntjCmGL15QvEZS2x2pz98Bwg8FbjKmMoZnxS4yljgK9TCXZi2vjduNUHVoi70aOCbnY8ZCvpwiSA1tOMD6qKf3mhkEDZjOfA

 

ЧИТАТИ ТУТ!

А вам що більше подобається, шановні читачі - передбачуваний сюжет чи несподівані повороти? Діліться думками в коментарях! 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Стефанія Лін
17.09.2022, 23:22:13

Дякую)

Мар'яна Доля
17.09.2022, 23:45:55

Стефанія Лін, Приємного читання!

avatar
Анна Харламова
16.09.2022, 22:01:36

Гарна книга!!! Дякую люба!!!

Мар'яна Доля
16.09.2022, 22:45:26

Анна Харламова, Дякую, що зазирнула!

avatar
Ема Ноель
15.09.2022, 20:38:25

Рекомендую!

Мар'яна Доля
15.09.2022, 20:42:55

Ема Ноель, Дякую!

Дякую за рекомендацію! Дуже приємно:)

Мар'яна Доля
15.09.2022, 18:59:17

Кристина Асецька, Дякую за чудову історію!

avatar
Неталі МакКензі
15.09.2022, 14:15:48

Це чудова історія! Вже читаю)

Мар'яна Доля
15.09.2022, 15:29:15

Неталі МакКензі (Netaly McKenzie), Дякую! Класно, що тебе зацікавила книга))

avatar
Ліна Алекс
15.09.2022, 12:00:57

Несподівані повороти - те, що мені більше до вподоби.
Дякую за рекомендацію!

Мар'яна Доля
15.09.2022, 12:02:01

Ліна Алекс, Дякую! Мені теж))

Інші блоги
Новинка (⁠^⁠^⁠) Dark роман✨✨✨
Гарного вам вечора, сонечки ❤️ Початок моєї нової історії вже доступний до прочитання — і ви можете зануритися в неї просто зараз, ось тут… ✨Ціна порятунку✨ #Dark roman #Гумор #Мафія #Міське фентезі #Різниця
Там, де пауза теж частина історії
Іноді навіть улюблені історії потребують паузи. Останніми днями я відчуваю себе трохи виснаженою — не зникло бажання писати, але з’явилася потреба перепочити, видихнути й на кілька днів відійти від рутини.
★два шляхи - одна суть★
У циклі «Ігри, в які грають люди» з’явилося одразу дві історії. Вони не перетинаються сюжетом, не мають спільних героїв і можуть читатися окремо. Але їх об’єднує головне - люди, їхні вибори, їхні слабкості і
❤️❤️❤️ Ромео та Джульєтта, зомбі-фантастика
Почав роботу над альтернативою версією Ромео та Джульєтти. Сьогодні мені приснився сон, всі дії були як на яву, історія нагадувала саме Шекспіра... я просто не не зміг її не записати. В 3 ночі відкрив ноутбук і без
Танець на межі зникнення
Лід і полум’я... Ми звикли думати, що вони — вороги. Одне нещадно випалює все живе, інше — сковує рух у німому спокої. Здавалося б, їхня зустріч — це неминуча загибель для обох. Полум'я гасне від води, лід тане
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше