Додано
14.09.22 22:19:27
Останні пригоди з Безіменним
Вітаю, любі читачі! Сьогодні хочу повідомити, що наша подорож з Безіменним поступово завершується. Тому оновлень поки немає, бо я працюю над останніми двома главами. Самій ще й досі не віриться, бо, по-перше, це — найдовша моя книга, а, по-друге, вона написана у непростий для нас всіх час, я навіть не знала, чи взагалі буде можливість її писати, тому кожна глава — для мене особлива. Разом з героями я пережила багато пригод, а деяких героїв створювати взагалі не збиралася, але вони вийшли такими "смачними", що тепер навіть не уявляю цю книгу без них.
Не ображайтеся, що поки не відповідаю на коментарі під останнім оновленням, дуже кортить зберегти інтригу та не видати таємниць. Але вже зовсім скоро ми про все дізнаємося.
Останні дві глави одразу опублікую найближчими днями. А поки пішла завершувати пригоди та відпускати героїв у вільне плавання))))
Всім тихої та мирної ночі.
Олександра Чернобай
362
відслідковують
Інші блоги
Джим порушив правило маєтка і доволі довго це приховував. Але все таємне виходить на світло й до Нормана дійшли чутки... Буде нове покарання чи слуга зможе вивернутись? ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ УРИВОК (додайте книгу в бібліотеку,
Привіт, мої любі Спокусники! Відредаговано! Коли шепіт стає досконалим… Цей тиждень нагадував справжній марафон. Поки сонце сідало за горизонт, я писала дві книги одночасно, завершувала одну історію та паралельно
Вітаю, мої любі! Я до вас із гарними новинами. Як і обіцяла, я принесу новинку на міжавторський флешмоб. Вже є дві авторки біля нашого відьомського вогнища. Усі твори можна знайти за тегом #ЛітШабаш. Зрозуміло, що моє
«Діалоги у Леополісі» – це двомовна (англійською та українською) поетична епістолярна розмова двох романтичних душ, натхненна стрімко мінливим світом, сповненим лавиноподібних викликів.
Давайте наведемо трохи шуму)) Пропоную підняти одне-одному активність. Усе просто, пишіть коментар «Приймаю участь» і дотримуйтеся правил. Дії взаємно, чесно та прозоро) Підтримка завжди важлива, особливо за
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже прикро, що ця історія добігає кінця:(
Важко прощатись...
Відчай , на мить , охопив серце. Так хотілось, аби вона тривала вічно. Але, зрештою, все має властивість закінчуватись.
Ця історія увірвалась десь глибоко і стала справді невід'ємною, особливою, рідною.(емоджі розбитого серця).Наче я сама проживала все це. І прощаюсь з кимось близьким.
Дякую тобі за цю приголомшливу історію!
Натхнення нехай тебе не покидає навіть у найскладніші часи!
Чекаю від тебе ще безліч нових, захопливих книг. А у тебе по іншому не буває:)
І все буде Україна!
І наостанок...сльози;(
Олександра Чернобай, Оооо, детективи люблю)
Переконана, що це буде щось не менш захопливе)
Чекатиму, Сашенько ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати