Додано
13.09.22 10:41:46
Я просто залишу це тут
Без зайвих слів смачненький кусь сьогоднішньої проди)))
+спойлер - сьогодні реабілітуюся за мале минуле оновлення, тож прода буде значно більшою)
"Пампушка для боса" сьогодні о 12:00!!!

- Персики? Персики?! – стогнав він. – Кать, ти в дзеркало давно дивилася?! Які там, в біса, персики?! Вони хіба що кольором схожі!
- Ой, ну «диньки» - це вже так заїжджено… - погладила груди рукою. Та так спокусливо, що чоловік, що сидів навпроти, ледь не вдавився. Ну правильно, вона ж випадково зачепила комір і оголила симпатичне напівпрозоре мереживо. Так, дівчинка чудово знала свої сильні сторони й використовувала їх. Спочатку до кімнати завжди впливали, притягуючи до себе погляди присутніх, високо підняті груди, а лише потім, поважною ходою заходила Катя. Вона не соромилася свого тіла й впевнено казала – на ній природа дала збій. Кожна жінка завжди невдоволена трьома речами – своєю вагою, формами та волоссям. Але помічниця скромно ховала погляд і, відсьорбнувши кави з чашки боса, запевняла – вона ідеальна в усьому.
Олена Блашкун
1158
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, любі друзі. Сьогодні таки вирішила створити цей запис на своє триріччя на цій платформі. Хоч моя поява тут спершу була в якості читача, та все ж на той час в мене вже була готова моя перша робота і мій експериментальний
Продовженню бути! Вони мали зруйнувати одне одного ще в першій частині. Але щось пішло не так. Арія більше не тікає. Після крові, Реммо й пекла, через яке їй довелося пройти, вона повернулася туди, звідки колись так відчайдушно
Чи бувало у вас, що та сама ситуація повторювалась через декілька років? Можливо, стосувалася вона не безпосередньо вас, а рідних, друзів чи знайомих? Коли ти повертаєшся в минуле і розумієш: «так, я пережив це». І наче
Колись, в далекому 2023 році, я вже ділилася цією історією тут, на Букнеті. Проте мені не вистачило сміливості залишити її. Мені постійно здається, що все що я пишу безглузде і нецікаве. Тож, щоразу видаляю навіть те,
Мені здається, у кожного читача є та сама книга…
Після якої ще кілька днів ходиш і не можеш відійти.. Та, де герої стали майже рідними.
Де якийсь момент розбив серце.
Або навпаки — зібрав тебе по шматочках. Розкажіть,
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКатюня - це бомба! :))))
Тая Стрельцова, )))
Останнє речення – це шось. Відсьорбнувши кави з чашки боса, запевняла – вона ідеальна в усьому))) Це ж треба. Героїня з високою самооцінкою. Таких рідко зустрінеш) Заберу до бібліотеки)
Наталія Косенко, Мііі) дуже приємно)))
Мімішне створіння)
Рома Аріведерчі, Саме так))
Дякую за цікавий уривок!
Кристина Асецька, Будь ласка)
Знущаєшся? Прода де???
Олена Блашкун, Жду)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати