Вже 17.09 співавторська новинка на день народження

Обкладинка з дуже гарячим персонажем! Шматок назви! Вгадайте співавтора і продовжіть назву! А ще тут буде уривок! Читайте далі!

О, так, ви ж знаєте, що я фанатію від співавторських книг...)) Ну нічого не можу з собою зробити, мені дуже подобається писати "в команді", "за ролями", де я граю одного головного героя або героїню, а співавтор, або співавторка - іншого або іншу)) В цих історіях є особлива хімія, бо за характерами героїв стоять реальні люди-автори, які і керують персонажами, і часто вивертають історію так, як поодинці ніколи не вийде)) Я ще люблю називати це "рольове письмо".

Так написані всі мої останні книги, включно з нашим з Марʼяною бестселером "Він тебе програв. Ти тепер моя" і нашою ж гарячою новинкою "Троє в будинку, не рахуючи дитини"(тут взагалі три головних героя, два хлопця і дівчинка). 

І от новинка також пишеться саме рольовим письмом =))

Я вже давала вам один уривок, сьогодні дам інший, який трохи привідкриє завісу незвичної професії мого персонажа =))  

— Смачного, — бажає він і йде геть. Теж знає мене, бо ж я «постійний клієнт», який приходить з різними дівчатами мало не через день. 

Але він, як і я, профі, і ніколи не дивиться косо, чи щось подібне. Тому ще більше люблю це місце. 

— І тобі, — вона все ще не дивиться на мене.

Деякий час ми їмо мовчки. Вона все пробує на смак, на обличчі буквально написана кожна емоція. Видно, що їй тут подобається. Ну такі от дівчата швидко тануть. 

Але ілюзія скоро розвіється, залишається буквально пару годин. Сподіваюсь, вона не стане однією з тих, хто витрачає на мене свої останні гроші. Я взагалі не надто люблю регулярні зустрічі з одними й тими ж клієнтками. 

— Давай випʼємо, — привертаю її увагу, беручи до рук келих з водою, о так, цей офіціант знає свою справу і тому налив мені воду в келих для того, щоб залишалась певна ілюзія, ніби я пʼю разом з клієнткою.

Мій погляд знов ковзнув по Каті, яка також підняла келих. Дивилась уважно, зараз навіть погляд не відводила. Що ж, непогано тримаєшся. 

— За тебе, — знов зазираю в очі. — І за те, щоб ти обовʼязково злітала до Франції. Мрії мають здійснюватись. 

— Так, мрії мають здійснюватись, — вона киває і в цю мить я легенько бʼю своїм келихом по її. 

І ми пʼємо. Я не відводжу погляду від її очей. Знаю, їм таке подобається. Вона теж дивиться на мене і пʼє. 

Погляд мій знов плавно спускається нижче. Спочатку на шию. Ковтає вона доволі спокусливо, тут нічого не скажеш, але такими темпами... 

Як тільки погляд тоне в декольте, змушую себе подивитись їй в очі. І розумію, що келих порожній. Вона, на диво, випила вино буквально залпом. На алкоголічку ніби не тягне, надто невинна, хоч і не малолітка. Хоча, знову ж таки, в тихому омуті... Та й в замовленні про це попереджали. 

— Дивлюсь, ти вже наїлась? — Усміхаюсь.

— Так, — киває і дивиться на мене злегка затуманеним поглядом. 

— Тоді я кличу офіціанта і їдемо далі, — підіймаю руку в спеціальному жесті. 

Офіціант профі, тож одразу помічає мене. Приходить буквально за десять секунд. Ми перекидуємось парою стандартних фраз, де він запитує, чи ми не хочемо ще щось, а також цікавиться, чи сподобалась нам їжа, а потім я прошу нас розрахувати. Він киває і йде.

— А ти часто тут буваєш?... — Ніби й запитує, але звучить майже як ствердження. 

В цьому різниця між новенькими та постійними клієнтками. Новенькі часто бачать в цьому щось типу звичайного побачення й інколи навіть починають ревнувати мене до інших клієнток мало не з першої зустрічі. 

— Періодично, — знизую плечима.

Офіціант саме приносить решту, але я не беру, бо поклав грошей майже під розрахунок. 

— Ну що ж, ходімо, — я встаю зі стільця і простягаю їй руку. — Наш вечір тільки починається...

 

А тепер покажу вам нашу обкладинку)) Над нею чаклувала Астерія))) А мені довелось закрити мою співавторку а також частину назви)) І пропоную вам пограти і спробувати вгадати частину назви, яку я замазала)))
Отже, обкладинка(якість знижена, ну бо я стерла половину тексту а в тому редакторі тільки так можна потім скачати ахахх)) :

ОБКЛАДИНКА(ЯКЩО НЕ БАЧИТЕ, ПОНОВІТЬ СТОРІНКУ)

Отже, спробуйте здогадатись, що ж там після "Я тобі не..." =)) І хто мій співавтор)) Ну і можете погадати над професією ахаха)) 

По назві дам одну підказку, там внизу два слова)) 

Якщо хтось відгадає - дам подарунок) 

А поки чекаєте на новинку( і якщо вже написали в блозі свої варіанти назви)) запрошую вас до моєї книги в процесі "Троє в будинку, не рахуючи дитини", а також до нещодавно завершеної історії "Він тебе програв. Ти тепер моя", обидві з цих книг написані в співавторстві з Марʼяною Долею))