Слава Україні:)

Сьогодні п’ятниця. Тому відкладаємо підручники))) і йдемо знайомитися з нашими богинями)))

Богиня_у_квадраті (тут є багато тицяйте і обирайте собі до смаку)

Поки я боролася із болем в спині, мої чудові колеги вже порадували нас новими історіями)

І так:

(кликабельно)

Анотація до книги "РозмІр має Значення?"

Чи є шанси на щастя й самоповагу у тої, кого принизили й пішли до сусідки? Та - струнка інтелектуалка, а Тетяна не відповідає вимогам до дружини перспективного дизайнера.

Ах, так! Тепер їй треба повернути чоловіка, щоб потім самій його кинути й принизити.

А для цього необхідно...

Схуднути? Стати інтелектуалкою? Щось інше?

(кликабельно)

Анотація до книги "Вишенька на десерт"

Угоди бувають небезпечними. Особливо, коли не пам’ятаєш з ким і на яких умовах їх укладала. А в результаті отримуєш новий світ, здорове тіло, багатого нареченого, ще багатішого залицяльника та десять кілограмів на додачу до своєї ваги. От без останнього можна було обійтися, щиро вважаю я, але дарованому коню, як то кажуть, у зуби не заглядають. Більше наче, попередня володарка тіла сюрпризів не залишала… Чи ні? Тоді чому гоноровий герцог Торнтон, найзавидніший холостяк уже багатьох сезонів поспіль, так дивно дивиться на мене, і чому від його погляду по шкірі біжать мурашки?

Історія від Міки Стів

(кликабельно)

Шматочок:

— Ну ба! — все-таки повертаюсь до рідної, звузивши очі. — Ти ж знаєш, що я на дієті, — невдоволено бурчу, стараючись дивитися в її очі, а не на накритий стіл, де стільки усього, що стадо свиней напаслися б, не те, що я.

— Ех, — махає на мене ганчіркою, якою не так давно проганяла набридливу муху. — Що ж тобі захотілося, та й так сильно? — пихтить. — Дієта! Тьху! — говорить, а сама ледь не пританцьовує від люті. — Ти подивись на себе! Кістки та шкіра! — кидає ганчіркою, яка приземляється на мою голову. — Та за що твоєму чоловікові триматись? За плоскість? — вперши руки в боки, тупає ногою. 

— Та у мене навіть хлопця нема, куди там чоловік! — пихчу й молюсь, щоб чайник уже закипів і я покинула кімнату тортур.

— От і правильно, що немає! За що він вхопиться? Жінка повинна бути жінкою, а не шваброю, як та плюгавка з третього поверху!

(кликабельно)

Анотація до книги "Булочка для Рок-Зірки"

Він – солодкий сон та мрія всіх дівчат та жінок. А я – звичайна сіра миша. Ну добре, не звичайна, а пухкенька миша на прізвисько Булочка. Хіба я могла колись мріяти, що опинюсь поряд з ним і навіть зможу погрітись в променях його харизми і слави? Та, на щастя, кохання не питає, скільки ти важиш і не цікавиться статусом. Тільки от кумир в житті – ще той подарунок, а його оточення навіть не здогадується, що у мишок є гострі зубки.

(кликабельно)

Анотація до книги "Солоденький пампушок та бос-ласунчик"

Все в житті Дані було добре, доки він не побив рекорди незграбності та з розмаху не влетів в…боса. Ще й не вчепився в його сідниці. Руки прибрав одразу. Майже. Але до того моменту встиг спрацювати інстинкт «пожмакати».

Даня перелякано глянув на боса.

–Вибачте…– вдалося лише пропищати.

Кисню в легенях вистачило тільки на це. А коли помітив задерту брів боса, то і серце забуло як битися.

Це ж був ТОЙ, про кого міг лише мріяти. Красивий, сильний, розумний і…недосяжний. До того ж натурал.

Так, до всього комплекту незграбності і пухкенького тіла, Дані дісталася і…нетрадиційна орієнтація.

(кликабельно)

Анотація до книги "Шостий плюс"

— Ви каву п’єте?

Питаю й відразу подумки відвішую собі потиличник.

Ляно! Яка кава? Ти взагалі про що?

Мало того, що ти у цьому бовдурському купальнику звалилася чоловіку на голову, сидиш на ньому верхи, наче наїзниця, так ще й розбила йому обличчя.

Он, кров по скроні стікає.

Кирило у відповідь глухо сковтує та відповідає:

— Любити — не полюбляю, але п’ю.

Голос його низький, хриплуватий, що відразу відгукується всередині мене дивним тремтінням та бажанням розпливтися рожевою калюжкою.

І дідько його забирай, до чого ж в нього сильні руки.

Ще й подружка моя кудись поділась, залишивши нас наодинці.

І також сьогодні ближче до опівночі буде оновлення Безодні. Нагадую, що книга буде повністю безкоштовною!

Шматочок:

— Так, я брехуха, але ніяк не шльондра, зрозуміло?! — останні слова кричу в обличчя, не стримуючи сліз. — Ти маєш рацію, — знімаю кітель, ковтаючи грудку образи. — Я не гідна отримати сертифікат кухаря від тебе.

Кидаю фірмовий одяг у відро з водою.

— І будь ласкавий, при випадковій зустрічі вдай, що ми не знайомі.

Темні очі спалахують вогнем здивування. Він розгублений — помітно.

Я зла. Я до біса зла і втомилася боротися з болем. Нехай він хлибне мого стану, тоді подивимося.

— Італо, ми йдемо, — роблю паузу, гордо піднявши підборіддя. — Назавжди.

Хто любить заплутані сюжети вам однозначно сюди!

Всім миру!

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

Ваша Каміла