Приступаємо до зближення героїв

Перші глави книжки «Залишся назавжди – Без сліду зникни ти» випущені, тож ми вже маємо уявлення про характери Дениса та Христини. Тепер можемо приступати до їх зближення) 

Протягом тижня наших героїв чекає гаряча суперечка, яка призведе до непередбачуваних наслідків у теперішньому. А в минулому станемо свідком першого побачення, яке теж звичайним не назвеш і краще зрозуміємо, навіщо Денис взагалі почав добиватися взаємності Христини, якщо раніше від цього відмовився.

Як ви вже помітили, глави тепер мають назви. Вони слугуватимуть невеличкими спойлерами, натякаючи, які теми в них зачіпаються. Хоча спочатку я не хотіла виставляти свій римований зміст через незвичність, сьогодні передумала. Вже пробачте мені таку заморочку)

Підглави почала підписувати іменами оповідачів, щоб ви легше орієнтувалися. Сподіваюся, «скачки»в часі даються вам легко і не плутають. Взагалі напишіть, чиї глави вам більше подобаються: Дениса чи Христини? Чи немає складнощів в такому сприйнятті історії?

А тепер трішки уривків з наступних глав. Тим, хто не любить спойлери, прохання далі не читати) 

«- Які квіти ти любиш? Давай вгадаю – троянди.

- Терпіти їх неможу.

- Усі жінки люблять троянди.

- Просто роблять вигляд. Адже чоловікам лінь запам’ятовувати назви інших квітів.

- Не правда. Я точно знаю, що ось це – лілії.

- Орхідеї, – парирує дівчина.

- Маргаритки, – показую на червоні квіти.

- Гербери.

- Гер-що? Допустимо. Але ось це сто відсоткові ромашки.

- Хризантеми.

Навіщо давати різні назви настільки схожим квітам? Цим точно жінки займалися.

- Чому у вас немає тюльпанів? – обурено питаю у флористки. – Я так програю суперечку.

- Ось тюльпани,– відповідає Тіна, вказуючи на пишні бутони.

- Це хіба непівонії?

- Півонії тут.

Дівчина вже нестримує сміху. Задивившись на її посмішку визнаю, що зараз навряд чи згадаю навіть те, як виглядають троянди.

- Все, здаюся. З мене букет».

***

«Я спробувала відштовхнути Дениса, але після дотику до його тіла одразу ж відсунулася назад,втиснувшись у стіну. На жаль, холод плитки ніяк не відволікав мене від чоловічого тепла. А коли колишній нахилився до моєї шиї, обдавши своїм диханням, коліна раптово ослабли.

- Хмм... Ці парфуми для тебе надто важкі. Та й запах шампуню не підходить. А те, що ти ховаєш своє шикарне волосся в таких зачісках – це злочин, Тіно.

- Ти про це хотів поговорити? Про моє почуття стилю?

- Іншим разом. Зараз мене цікавить друге питання. За шкалою від одного до десяти, наскільки ти щаслива?

- Десять із десяти. У мене ідеальне життя із чудовим чоловіком.

- З яким ви більше схожі на брата із сестрою, ніж на пристрасних закоханих. Ти ж почала зустрічатися з Поляковим тільки щоб мене позлити. Чому досі не покинула його?

- Шкода, що з усіх людей на планеті мені доводиться говорити цю страшну правду, але світ не крутиться навколо тебе, Денисе.

- Твій крутився».

Дякую всім, хто слідкує за історією. Продовжуємо наш шлях)