Запрошую на пікнік, разом з Максом та Катрусею
Вітаю Вас, мої найккращі!
Літо, крок за кроком наближаєтьсяя до осені, але не варто сумувати. Той, хто ще не встиг сходити на пікнік, ще має на це час та вихідні. Не забудьте додати до бібліотеки історію Макса та Катрусі та разом з ними гарно провнести час на природі.
Прірва між нами
Катя зайняла частину покривала навпроти свого начальника, щаслива від того, що їх розділяв імпровізований стіл. Сонце ласкаво лоскотало шкіру та будучи в зеніті, спонукало ніжитися в його обіймах та приймати сонячні ванни, що тендітна і робила, розтягнувшись тростинкою напівсидячи та підставивши обидві руки за спиною, закрила очі від задоволення, віддавшись теплу.
- Поцілуєш? – почула чоловіче мурчання збоку, яке витягло її з своєрідної нірвани.
- Ніколи, - повернула голову до епіцентру роздратування та навіть очі відкрила для впевненості, впіймавши грайливих бісиків у чоловічих зіницях, що розширилися. Секунда і дівчина знову повернула голову в попереднє положення та так само закрила очі, зробивши вигляд, що нічого не сталося, і це не начальник щойно видавав пікантні пропозиції.
- Я б не був таким впевненим, – зиркаючи задоволеними очиськами на красуню біля себе, заливав спокійним та неначе охриплим голосом, покусуючи губи, які чесалися як навіжені, в бажанні накинутися на рожеві бантики.
- Я б на Вашому місці також, - тільки того, що поморщила носик від яскравого світла.
- Ох, язва, - розплився у широкій посмішці, реагуючи на її безтурботну впевненість та награну колючість. Вкинув ще декілька виноградинок до рота та продовжив. - Ти ж знаєш, що заводиш мене ще більше такою поведінкою?
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати