Уривок:

– Зачитайте свідчення.

Писар прокашлявся:

– Пані Єва Рудницька стверджує, що після того, як торкнулася товару підсудної Звізченської, втратила нюх, відчула сильну слабкість, тремтіння та гарячку.

– Вона вже була хвора, коли прийшла, – рівно відказала Гелена.

Її голова досі була піднята, проте очі дивилися в нікуди.

– Міщанка Катерина Ковальська свідчить, що після снодійного, яке їй дала торговка Звізченська, її чоловік Никифор не міг прокинутися і його мало не сприйняли за мерця.

– Сама винна. Я казала, що не можна давати щоночі…

– Мешканка Вовчинців Анна Яворська запевняє, що підсудна мало не звела у могилу її невістку, змусивши ту натертися зіллям власного виробництва. Її ціллю, за словами пані Анни, був її син, на якого Звізченська давно поклала око…

Раптом Гелена засміялася. Сміх той був гіркий і невеселий, проте у залі суду вкотре прокотилася хвиля перешіптувань. Грабовецький навіть вловив слово «відьма».

Що ж чекає молоду вдову?

Читайте продовження роману, написаного на основі реальних подій, які відбувалися у Станіславові (нині Івано-Франківськ).

Я вирішлила розширити ТГ-канал і зробити його універсальним - для всіх своїх книг. Підписуйтеся, пишіть коментарі. Це знак для мене, як для автора, що моя праця для когось важлива.

Ваша, 

Леля Карпатська❤️

Facebook, TikTok, Instagram, Threads