Знаєте, сьогодні багато українських авторів зіткнуися з великими змінами. І я не стільки про війну, як про те що ми потрапили в досить скрутне становище. Готова поспорити, що деякі автори раніше писали російською просто для того, щоб їх читали. Була велика кількість платформ, а зараз лише дві (не вказуйте в коментарях, бо забанять). Вони перекладають свої твори. Стараються якось їх просувати, вже на теренах української аудиторії. Набагато меншої. Помітили, що коло знайомих авторів сутєво зменшилося? Як і коло підтримки читачів. Як і відгуки.
Реальність авторів така, що нас не так вже й багато, щоб воювати чи топити колег. І це круто. Не знаю, як ви, а я абсолютно не люблю сварки. Ні, я не з нейтральних, які стараються всім догодити. За своїх я стою горою. І знаю, що вони теж будуть. Але мова про те, що... якби вичурно це не звучало, але ми - майбутнє українскої літератури. Спілка - це круто, але це лише паперова влада над літературою. А от єдине монитезоване українське самвидавництво - це реальність.
В наш час все менше людей купують вітчизняну літературу в папері. Більшість якщо купують, то саме електронки. І в цьому є сенс. Можна прочитати фрагмент, знаєш що купуєш, вони суттєво дешевші і не займають багато місця. Вони не збирають пил (привіт від алергіків). Ось чому майбутнє саме за авторами із електронних видавництв. Це прогрес. Більше того, з кожним роком авторів буде все більше і ті, хто зараз зможуть просунутись, з часом будуть старожилами і вийдуть в топ. Всі ми розуміємо, що чим раніше видана книга, тим більше переглядів на ній (в однакових умовах просування).
Ось чому не варто псувати відносини з колегами. Зараз нас не так багато і ми всі в одному човні. Один читач може одночасно читати до 10 книг в процесі. Ми не маємо битись за нього. Ми маємо співпрацювати з авторами, щоб цей читач знайшов те, що йому подобається. Це вигідно всім. Він все одно не читатиме лише одну книжку. Це саме той випадок, коли варто товаришувати з колегами і допомагати один одному. Тож давайте працювати разом.
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЮліє, ви написали усе правильно, просто дехто з авторів не зовсім зрозумів ваш посил - жити дружно і допомагати один одному, бо нас мало) А не топити нових авторів, бо вони нові й прийшли не відомо звідки.
Свого часу не було Букнету ( й інших подібних платформ), а були лише російськомовні. Не російські, а російськомовні, це різні речі. Автору мало ж писати в шухлядку, він хоче ділитися з читачами, чути критику, схвалення, підказки, бо збоку видніше, як не крути. Тому й змушені були розміщати твори там, де розміщалися. У мене всі твори були двома мовами. З'явився Букнет - прекрасно. Так, він розкручений, але якщо автори будуть сваритися - то не найкращою рекламою буде для них же самих.
І щодо паперових книжок. Електронні - то швидше, інтенсивніше, можливо, економічно вигідніше ( я не комерційний автор), але люблю паперові))) Щоб можна було торкнутися. Ні з чим не зрівнянне відчуття, коли виходить твоя книжка. Як дитина народилася, чесне слово)
Ксенія Демиденко, Це теж круто) буде кому купувати)
На влавному досвіті пересвідчилася, що сваритися з авторами - дарма витрачати час і нерви. Кращи завалити блоги своєю творчістю, а не літературними темами, які можуть викликати противоріччя між авторами. Робила спробу підняти тему грамотності й закликала вдосконалюватися, але дехто це сприйняв як образу на власний рахунок. Як хтось не вдосконалюється - то й не досягне багато, але це не вже мої проблеми, а їхні. Тепер не бачу сенсу щось комусь доводити.
Кейтрін Шкроб, Чесно кажучи, навіть не думала, що блог про дружбу може визвати протиріччя) але видно й таке буває. Видно краще писати думки в іншу мережу.
Я тут не так вже і давно, але підтримую вашу думку. Заздрість ні до чого хорошого не приводить.
Інна Турянська (Innaturianska), Заздрість взагалі погана штука. Я от щиро радію, коли до друзів авторів іде актив. Розумію, що для них це важливо.
Я теж не бачу причин комусь сваритись з іншими. Ну але письменники, творчі натури, так би мовити дуже ревниво ставляться до успіху колег. Це було в усі часи. Зараз можна наштовхнутися лише на якусь зневагу, а ще років 50 тому можна було і донос отримати і на колиму поїхати тільки за те, що писав краще ніж твій товариш.
Зараз багато авторів проходять точку неповернення, так само як всі нормальні люди. Змінювати світобачення під впливом жахливих подій не є пристосуванством заради вигоди, як на мене.
Я навпаки вітаю кожного хто нарешті усвідомив те, що я знала давно - є ворог і окупант і розважати його своєю творчістю як мінімум не красиво.
Анна Пахомова, Дякую за правильне розуміння) Приємно, коли хтось розділяє твої погляди.
Мені вистачає ворога за кордоном, щоб я шукала його ще й тут.
Судячи з коментарів, не всі розділяють ідею. Ммм це зверхнє: "Ми писали українською ще до того, як це стало мейнстрімом". Обожнюю.
Замість того, щоб підтримати нових авторів, старожили тільки намагаються показати хто тут батя.
Саме тому Банда має існувати ❤
Тейлор Грін (Taylor Green), Так всім дійсно пофіг, як хтось працює над текстом - колективно або самотньо. Це цікаво виключно авторові, якому підказали сюжет і поділилися досвідом написання трьох сторінок незакінченого або закінченого твору. Бета-рідерство - зовсім не унікальний винахід ) Гуртки по інтересах є у всіх, але ви або неправильно висловилися. або лукавите. Якщо дружити проти когось - уявних бать або жанрів, то теж, мабуть, комусь цікаво. Але насправді це можна робити будь-де. На Букнеті зручно викладати написане. І автор там один. Або два, якщо це співавторство.
І саме текст твору цікавить відвідувачів. А все інше - то особисте авторів)
Я би посперечалася стосовно тих, хто до повномасштабного вторгнення писав російською тільки заради того, щоб їх читали. Заради того, щоб їх купували краще - оце більше схоже на правду. Так само дивно звучить фраза: "Всі ми зараз перекладаємо свої твори". Як автор, який на цій платформі майже чотири роки, можу сказати, що ті, хто хотіли гуртуватися і підтримувати своє, рідне, робили це і раніше, ще до того, як це стало мейнстрімом. І від початку писали українською. На хвилиночку, війна у нас почалася не у лютому цього року. Вибачте за різкість, раптом що, але не варто тут робити таких узагальнень, як у вас у першому абзаці.
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Мені здалося, що цей блог про об'єднання, а не про "підсвідоме прохання" чи про конкурентні переваги україномовних письменників. Наслідки історії такі, що в країні живе багато російськомовних громадян, хочете ви цього чи ні. Вони так само люблять свою страну, так само борються в цей нелегкий час і так само вмирають. На мовах колишніх і існуючих імперій розмовляє більшість у світі, і це теж факт - щоб донести свої думки до більшості землян доведеться використовувати англійську, іспанську, китайську, французьку, голландську та інші мови цих імперій. З друзями з Литви, Грузії, Казахстану я спілкуюсь російською, на жаль я не в змозі вивчити мови світу. :) Загалом до чого веду, до того що зараз ми всі тут, якими мовами не розмовляли раніше, ми разом і, мені здається, ця головна думка блогу.
Щодо некоректних перекладів:
Віруючий запитує у рабина:
- Ребе, а по суботах курити можна?
- Ні.
- Так ви ж палите! – дивується віруючий.
- Так я нікого і не питаю!
Якість "некоректних перекладів", на мою думку, розсудить читач :)
Реалії сучасних авторів яскраво описує "Фонд Фантастики Букнет", який нещодавно запустив. Якщо хтось пропустив, заскочте до мене в останній блог. Фантасти всього Букнету можуть залити свої твори під тегом "фонд фантастики", щоб читачам було зручніше шукати фантастику та фентезі. Автори дуже розумні та відповідальні та розуміють, що не прийде дядя Сірожа і не вручить комерційний кабінет. Треба наполегливо працювати. А ще розважатися в блогах;))
Ви мене вибачте, але я іноді читаю ваші блоги і мені дуже цікаво що ви купите?
Дам пораду як людина яка не довго тут - краще напишіть проду (саме напишіть а не перекладайте) і потіште своїх читачів. Бажаю успіху!
Каміла Дані, Добре. Рада, що ми зрозуміли один одного.
Чим довше автор на сайті, тим більше на нього сходить просвітлення, і рано чи пізно він розуміє, що: 1) встрягати в дискусії - даремна трата часу і енергії; 2) писати блоги про будь-що, крім знижок, новинок або ще чогось, пов'язаного власне з книгами - даремна трата часу і енергії; 3) тут ніхто ні з ким не воює, для комерційних авторів Букнет перш за все бізнес, тому стосунки ділові : співпраця взаємовигідна для обох сторін.
Дружити, звісно, можна теж, але немає сенсу вимагати від когось: підтримуйте мене, бо я новачок ( ну, через це всі пройшли, і з часом всі перечитують свої перші блоги і посміхаються))
Мар, Згодна) Співпраця це круто)
Цілком з Вами згодна! Ворожнечі в цьому світі й так вдосталь.
Лара Роса, Згодна. Мені достатньо ворога за кордоном, щоб я шукала серед своїх його.
Згодна з усім, окрім протиставлення паперової та електронної літератури. Це просто формат подання інформації. Не залежно від віку чи статусу, для розумного автора ці два формати тільки підсилюють одне одного, й аж ніяк не конфліктують.
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Можливо.
Дякую, я теж за співпрацю української літературної родини)) і це справді звучить амбітно "майбутнє української літератури", але це реальність) дивилась інтерв'ю засговника чи власника Букнет нещодавно?
Лоре Лея, І він має рацію. Я ж кажу, що за нами майбутнє)
Згоден!
там в передостанньому абзаці, в передостанній строчці помилочка, "чачом".
Не те щоб я такий грамотний, просто дуже люблю грузинську горілку.
А так з фразою "з чачою будуть старожилами і вийдуть в топ" я погоджуюсь звісно на 100%
Білопілець Сумний, Ха ха ха ха)))) Обожнюю одруки) З ними тексти стають веселіші))
❤ ❤ ❤
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати