Почніть вихідні з новинки від Л. Найденко

Мовчання - золото, кажете? Колись і мені таке здавалося. А ще вам ніколи не спадало на думку, ніби друзі - це щось з міфології, типу єдинорогів? І що сім’я - це місце, де тебе використають для поліпшення добробуту, але захищати не будуть.

Тоді нащо жити вдома, можна втекти  від минулого й ні від кого не залежати.

Точняк - нікого не підпускати до себе, мовчати про минуле, і тоді воно не наздожене.

                             https://booknet.com/uk/book/xoroshi-divchata-b402279

Але ці люди такі дивні. Чіпляються до Аліни, наче загублені щенята до одинокого перехожого. Сусідка, однокурсники, куратор, навіть одна старшокласниця. Хоча у тої як раз є прихований мотив, точно є!

 “Аліні не хотілося пояснювати, що формально вона не сирота. Насправді в неї є сім’я. Більше того, стороння людина може навіть позаздрити її взірцевості. От тільки, ніхто навіть не здогадується, що коїться за зачиненими дверима будинку Кіценків."

"- Навіщо ви узяли провину на себе? 

Аліна вчепилась пальцями в край столу, намагаючись приховати своє хвилювання. Виявляється, Вадим Адамович не такий дурний, яким здається на перший погляд.

- Бо набридло спостерігати за тими сцикунами, - знову сховалась під маскою зверхності. - Якщо вам треба когось покарати, то валяйте. Тільки давайте покінчимо з цим якомога швидше.

Небесний прокашлявся.

- І як я маю вас покарати?

- Найгіршим варіантом буде продовження лекції про погану поведінку. "

Але ні, Аліна не вгадала.

Найгіршим варіантом буде мовчання.

От тільки як вибрати, кому довіритись?

То ж бо й воно.

Моя бібліотека поповнилась гарною книгою про студентські роки й справжні, не надумані проблеми сучасної дівчини. Впевненої в собі, симпатичної, розумної та гострої на язик. Вона знає ціну собі й всьому навколо себе, але водночас має і больову точку, проблему, яку самотужки не вирішить.

Що ж далі? Переходьте за посиланням і читайте.

Згадуйте, якщо є що згадати, або дізнавайтесь, як воно буває в житті.

Все тільки починається.