Їй би самій розібратися, що в неї в голові відбувалося! І чому такі дивні думки крутяться і звідки вони беруться. Ні, Зак мав рацію, тут точно щось не так... неподалік знову хруснула гілка і Діана заспокоїлася — хтось з хлопців вже повернувся, а значить все нормально. 

Та це не був ні Зак, ні Ярик. Майнула тінь, потім коротко спалахнуло світло й Аліна закричала: «лягай!». Спалах повторився, мотивуючи дівчат впасти на землю краще за крик подруги. Це б мало допомогло, але, на щастя, медальйон глушив будь-яку магію за кілька метрів від них.

— Що робити? — прошепотіла Діана.

— Бігти, — відповіла Аліна, — давай, якнайшвидше і всі в різні боки.

Вони не встигли. З тіні з'явилася похмура і явно неприязно налаштована постать у каптурі, в якій дівчина з жахом та полегшенням (добре хоч тільки один!) впізнала чоловіка з автобуса. Її ноги приросли до землі й при всьому бажанні вона не змогла б зрушити й на кілька міліметрів. Чоловік почав повільно наближатися, в його руці блиснуло лезо. 

Як би вони не старалися, а ворог мав куди більше досвіду і зміг виманити друзів-магів із захищеного будинку у нічний ліс. Тепер підлітки сам на сам з одним з найсильніших магів світу, якому потрібно те, що вони мають… 

Лишається тільки не втрачати надію. Адже тоді можна втратити життя.

Читайте, чи допоможе вона їм, у книзі «Дароване прокляття» —>