Анонс. Новинка!
Привіт, мої любі!
Я довго відкладала публікацію цього роману. Часом боялась, що його не прийме моя аудиторія, адже він сильно відрізняється від того, що вже написано. Часом була не впевнена у своїх силах, бо тема досить важка. А з початком війни стала остерігатися, що не зможу дописати його, бо не відомо чи взагалі настане мій наступний день.
Але є історії, які не забуваються. Вони переслідують автора, всюди та не дають спокою допоки не знайдуть свого читача. Я відчувала таке лише раз, перед тим як написати "Місто бажань" - роман, що відкрив мені шлях на Букнет. Тепер подібний трепіт повторюється, і, сподіваюсь, згодом він допоможе у створенні чогось особливого. Ця книга стане або моєю найкращою, або найгіршою з того, що я взагалі писала.
Поки залишу обкладинку і анотацію.
- Від минулого не втекти. Я переїхала в інше місто, обірвала зв’язки з рідними, змінила зовнішність, проте пережите все одно залишається зі мною. Я відчуваю, як воно дихає мені у спину. Підкрадається ближче, аби нагадати про себе у найбільш болючий момент. Я так втомилась…
- То, може, час розповісти правду?
- Тобі? - розсміялась дівчина. - Пропонуєш довіритись людині, яка живе подвійним життям?
- Так. Бо ніхто не зрозуміє тебе краще, ніж я. Ми схожі.
- Не схожі. Ми з різних паралелей: ти був на місці ката, а я - жертви.
- Господи… Аліно, просто дозволь допогти тобі! Раптом це мій шанс реабілітуватись?
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗаінтригували! Чекаю на викладку)
Неталі МакКензі (Netaly McKenzie), Буду рада читачам) дякую ❤️
супер! чекала на цю історію!
Леся Найденко, А мені дуже цікаво!=)))
Ну нарешті! Тільки не вздумай знову "ахрана отмєна" зробити
Анна Пахомова, Блін... А в мене вже були такі думки))
інтригує, треба почитати)
Лоре Лея, Буду дуже рада)
Чекаю з нетерпінням. Успіху і натхнення Вам. Мирного неба над головою.
Валя Головатюк, Дякую! Навзаєм)))
Нарешті! Я дуже чекаю на цю історію, і дуже радію, що вона нарешті зʼявиться..)) Натхнення тобі
Холод Влада, Ні, я можу писати максимум годину на день. Та й то вночі, коли вирубаюсь.
Ох, розумію ці відчуття. В мене таке було з книгою "Спалений міст")
Бажаю успіху книзі та побільше читачів.
Ана-Марія Еріш, Думаю, в кожного автора було. І такі книги стають особливими для нас)
Дякую!
І твоїм книгам успіху)
Дякую! Чекаємо! Натхнення!
Елена Шевцова, дякую))) воно знадобиться)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати