https://booknet.com/uk/book/ya-rektor-nasha-tamnicya-b399328 Тян всього лише принесла порятунок королівству. І от що з цього вийшло:

Принц-консорт читав мої думки й полотнів на виду.

- Я зовсім-презовсім не думаю, що ви слабак і баба або дитя неціловане в порівнянні з… - з усіх сил думала я.

Але це не дуже допомогло. Очі пана професора загорілися двома жаринами. І він став згустком чорного туману, ніби в кабінеті її величності опинилася ціла галактика, дуже щільно стиснута і готова от-от вибухнути.

Я зачудовано роздивлялася це диво, аж раптом прекрасне видовище затулила широка і сумна спина пана ректора.

- Вимагаю поваги до свого горя. - замогильним голосом вирік Змій. - ніяких анігіляцій в моїй присутності, Фоне. Вона все ще моя секретарка, якщо ти забув. 

Що сталося? Вони ж друзі й бойові побратими. Невже повбивають один одного через наказ королеви?

Ви все одно не повірите, тож читайте і судіть самі, чи треба було Тян думати про добробут королівства більше, ніж про власний?

Хоча знаючи Тян... Ну так, не дуже віриться. що вона про себе забула. А от про те, з ким говорить - схоже так, не взяла до уваги. Бо вона ще не дуже досвідчена.

Прода після 24:00.

Дякую за вподобайки й додання до бібліотек, ви - найкращі у світі читачі

Цитата дня на тему того, що трапилося в Академії:

Моїх грошей мені вистачить до кінця життя,

якщо тільки я не захочу що-небудь купити.

Джекі Мейсон

Це точно не про Тян, але овсі інші в цій історії саме так і відчувають ) https://booknet.com/uk/book/ya-rektor-nasha-tamnicya-b399328

До речі ця історія безплатна.

Знала би про це Тян,

невідомо, що б з автором зробила,

але то було б щось страшне