Новий розділ книги “Газетярка для олігарха” вже на сайті.



Уривок

Ти будеш моїм.

Знаючи свої сильні сторони – завжди отримувала тих хлопців, яких лише хотіла. А цей владний, самозакоханий індик, який любить лише свого песика – буде ще повзати за мною.

Я стану його дружиною. Сам напросився.

Від Любомира пахло дорогим парфумом з нотками імбиру, губи за смак солодкої м’яти. Так хотілося віддатися з головою і хай буде, що буде. Але ні! Не буду! З цим чоловіком потрібно вміти брати ситуацію під контроль, аби потім не розчаровуватися, як Катя.

Я не знаю, що було між ними. Навряд чи хтось з них все розповість мені. Але здогадуюсь, що Любомир просто втратив до неї інтерес.

Таких чоловіків однією зовнішністю не втримати. Вони купити можуть кого завгодно. Їм потрібне щось більше. І це більше хочу йому дати. Вперше за довгий час я хочу дати щось чоловіку.

Від пристрасно стискає моє тіло, цілує зі збитим диханням.

— Не торкайся мене, — шепочу, — Я хочу зробити все сама.

— Що? — питає не зупиняючись цілувати мене в шию.

Вести розмову не хотілося. Особливо в такий палкий момент, щось пояснювати.

Направляю його до диванчика і знімаю сорочку з його дужих, широких плечей.

— Ти моя, — шепоче мені на вухо, — Ти моя газетярка.

Ні. Не дам йому говорити – затуляю вуста своїми губами.
Руками, несподівано для Любомира, штовхаю його на диван і він падаючи хапає мене за собою.

— Покажи мені, на що здатні газетні кицьки.

Читати новий розділ