Сьогодні додала ще один розділ "Закоханої". Як ви гадаєте, краще відчувати біль чи взагалі нічого не відчувати? 

- Усі кажуть, що любити добре, що це правильно і взагалі, найкраще почуття у світі... – зітхнула я, згадуючи все, що минулося. - Поглянь на мене. Я любила. Я втратила стільки всього, що шкодую, про те, що здатна взагалі відчувати... Ніхто не говорить, що з усім цим "кращим" стає після того, як воно зникає або, коли воно не взаємне... Це боляче. Знаєш, люди йдуть. Шкода тільки, що вони не забирають із собою почуття тих, кого поранили - жити було б набагато легше.

— Я багато чого віддав би, щоб помінятися з тобою місцями.

Ми вимучено посміхнулися один одному і почали розглядати Сонце, яке опускалося за горизонт. Не було сенсу говорити ще щось. У сьогоднішньому заході залишилося більше правди, ніж у порожніх розмовах.

Як же все таки смішно був влаштований цей світ. Дві різні планети. Двоє різних істот. Дві різні долі. Але обоє страждали від одного й того ж - від кохання. Він — від того, що її не відчував. Я — від того, що відчувала.