Доброго дня, мої любі

Якщо ви пропустили, нагадую, що нещодавно стартувала

легка, гумористична історія

"(НЕ) БАЖАНИЙ СЮРПРИЗ ПІД ПУХНАСТОЮ ЯЛИНКОЮ"

Що трапиться, якщо під Новий рік ти випадково прокинешся в чужому ліжку, та ще й не один? І з жахом усвідомиш, що тобі в потилицю дихає зовсім не дівчина.
Але ж ти НАТУРАЛ! Чи вже ні? А що сталося вночі?
І як взагалі ти сюди потрапив, якщо просто йшов з роботи додому?
Але головна проблема взагалі не в цьому! Що робити, якщо ти зовсім НЕПРАВИЛЬНО, ЗАБОРОНЕНО і ГРІШНО реагуєш на того, хто притискається до тебе позаду?

І ось зараз, розплющивши очі, Костя витріщився на вже так добре знайому йому ялинку. У тому, хто саме сопе за спиною, майже йому на вухо і опалює жаром тіла – жодних сумнівів не було.

От як? Як він сюди знову потрапив? Ну не зарулив же знову в паб до Нікіти. Виключено! Навіть в дуже сп’янілому стані він би не пішов наздоганятися ще. Не ворог же він сам собі, щоб потім вранці хапатися за печінку і глушити літрами воду. І за всіма варіантами він мав хоч на автопілоті, але доплисти до себе додому, щоб вже там відключитися і виспатися.

– Спляча красуня, так і будеш прикидатися далі сплячою? – промуркотіли йому майже на вухо.

Різко розвернувшись обличчям до Нікіти, Костя поглянув на нього з-під брів.

– Як я тут знову опинився?

Хотів сказати це серйозно, грізно, навіть жорстко. Але зі сну голос йому зрадив, і Костя «пустив півня». Відкашлявся, ще більше насупився.

— Ти знову притягнув мене зі свого пабу?

Багатозначно хмикнувши, Нікіта здивовано підняв брови.

– Я тебе притягнув? Взагалі-то ти сам до мене приперся. – зробив паузу, щоб насолодитися наростаючим станом «офігенія» на обличчі Кості і продовжив. – Вчора я вже майже спати ліг. Як щось, судячи зі стану вже навіть не хтось, почало тарабанити в мої двері. І судячи зі звуку, ось цим самим лобом, на який у тебе зараз очі від подиву полізли. Відчинив двері, і ти в абсолютно неадекватному стані прямо випав мені в обійми з коридору. А далі… – Нікіта перевернувся на спину, руки за голову заклав. – Ти видав, що я дуже смачно пахну. Правда, майже одразу уточнив, що смачно пахне їжею в квартирі. І ти вже готовий здатися мені за їжу. – Нікіта голосно зареготав. – Та й поплив всередину квартири, збиваючи одвірки та меблі. Поки я трохи забарився, зачиняючи двері, ти зарулив у спальню і так хутко почав позбуватися одягу...

ДАЛІ ЧИТАЄМО ТУТ...

Нові глави - кожного дня!