Лассієн: цікавий збіг обставин
Лассієн — квітучий, сповнений магії світ, який через жадобу та безглуздя замерзає під нескінченним потоком снігу. Поля, скривавлені війною, вкриваються шаром льоду, люди, чиє серце й так було сповнене жорстокістю — забувають про свою сутність. Ніякі правила більше не властиві цьому світу, бо самого його більше не існує. Лиш один чаклун, який зміг пережити катаклізм, сподівається, що ще можна все виправити, хоч і вирує між надією та відчаєм. Прочитати можна за посиланням Лассієн
А тепер трохи емоційі думок.
Це оповідання я написав у грудні місяці в Маріуполі. Зазвичай я все планую, продумую усі сцени, але у цьому випадку історія сама розплилася від початку до кінця безупинним потоком образів і думок. А вже через два місяці мені самому довелося пережити частину того, про що написав.
Крізь сніжну завірюху я йшов рубати дрова, зустрічав жорстокість, якої не було ніколи до, і не буде ніколи після. Ми часто вирували між надією та відчаєм. А кінець оповідання я б інтерпретував як те, що люди, які залишаються без дому, все одно залишають частину себе там, де їм було найкраще. Хоча й не мав нічого такого на думці, коли писав історію.
Як щодо вас, любі читачі букнету, яким досвідом можете поділитися ви? Можливо ви читали чи писали щось, що після 24 лютого заграло новими фарбами? Діліться своїми думками :-)
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМені здається, часто читають, щоб пережити різні емоції й ситуації. Але тут би хотілося, щоб воно лишалося тільки на сторінках та в уяві.
Зоряна Ткачук, От тут повністю погоджуюсь)) Я час від часу про потраплянців читаю, але сам кудись тако потрапити не хочу))
В тебе навіть блоги виходять якісь магічні, читала б і перечитувала ❤
"Лассієн" я щось пропустила, треба піти подивитися)
Я довго думала, шо в мене могло заграти новими фарбами... Бо як писала комедії, так і пишу. Хіба що з більшим ентузіазмом, щоб трохи розрадити людей. Але дається важко, бо після стрічки новин в голову тільки горори лізуть)
Тейлор Грін (Taylor Green), Завтра ще викочу, в мене оповідання ще одне висить а Я до нього бонусом написав вірша
Тож тіко для вас ексклюзивно викладу у блозі)
А про комедії, то теж файно. Все одно люди в основному на одному не зациклюються. В мене по сумують, в тебе посміються)
Чекаю вже на викладку))) Цікаво і моторошно водночас
Віталій Партицький, Так, мабуть то інша книга. Тоді радо почитаю)
Прекрасний блог!
У мене теж є історія, яка після 24 лютого заграла новими фарбами... Дивне відчуття і страшне...
Бодісон, Ох, прям розплився у думках) Відчуття точно дивне. Це як не вірю у всяких барабашок, але вчора ложка звякнула і все, в одну мить я був готовий вибачатися перед повітрям, що не помив її) Ту так само, коли здається ніби щось таке знав.
Читати чи писати ні. Але було дещо їнше.
Кожен Новий рік я обов'язково загадую бажання. Часто навіть не одне. Звісно, я не вірю що від загадування рівно опівночі може статися диво. Але, таке загадування було для мене наче намагання зосередитись на тому, чого я найбільше бажаю. Самій для себе зрозуміти, що для мене головне. Чого хочу досягти тощо.
І ось цей Новий рік я вперше не загадувала бажання. Збиралась, обмірковувала, думала, але... опівночі наче заціпило. На якусь мить все, про що я мріяла, здалося неважливим, пустим. Як потім виявилося, недарма.
Ганна Зюман, Бажання може й не збуваються у ту ж мить, але це гарний поштовх до створення цілей. Криза мине, а життя триває, тож сподіваюсь, ви ще загадаєте бажання на Новий рік.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати