Завершу книгу за 2-3 тижні

28-го липня буде рівно рік, як я почав писати свій перший фентезійний роман. Це був складний шлях, після коротких, поганих оповідань, які навіть не варто показувати людям. Я до кінця не усвідомлював наскільки складними будуть наступні вісім місяців. А завершувати довелося вже під час війни.

Вперше я сів писати тижні через два після початку повномасштабного вторгнення не країни, а геополітичної цивілізаційної помийки. Було важко змушувати себе сідати за комп’ютер, щоб написати хоча б абзац. Невеличкий, поганенький, але все ж заради прогресу він потрібен був.

В якомусь сенсі, це врятувало мене. Від бездумного скролення новинних стрічок, одночасного перегляду одразу кількох відео про війну. Одна вкладка з мемчиками, інша з телемарафоном і ще кілька трансляцій від блогерів. А ще постійний страх отримати повідомлення, адже моя сестра з чоловіком та п’ятьма дітьми з самого ранку 24-го лютого була в окупації в Херсонській області. І лише кілька тижнів тому їм вдалося вибратися.

В такому стані було дуже важко зосередитися.

Парадоксально, але я не можу сказати, що саме потреба дописати книгу витягла мене з тої безодні. Бо потреби насправді не було. Ніяких зобов’язань перед видавництвом, планів здачі тексту, навіть власних дедлайнів не було. Я просто мав завершити.

В той самий час я шукав способи самвидаву майже готового тексту. Зміна уваги з новинних стрічок на якийсь робочий процес пройшла непомітно. Просто в якийсь момент я перестав залітати в телеграм, фейсбук, вебсайти ЗМІ та телемарафон. Все, цього більше не існувало в моєму інфопросторі.

Знову в голові зацарював Бодя Бодісон. Гнів та ненависть стали джерелом сили, щоб продовжувати роботу. Я зроблю цю країну краще за кожну оподатковану гривню з проданої книги. Я захищатиму літературну культуру України, щоб врятувати якомога більше душ від загибелі на літературному смітнику цивілізаційної помийки. Я буду боронити цю країну в межах своїх сил, а далі вже автоматично, інстинктивно рватиму горлянки кожному, хто намагатиметься знищити мою країну.

За декілька тижнів буде рік, як я сів писати перший роман. Але, окрім нього, я ще пишу фантастичний роман в сетингу кіберпанку «Сектори 2134». Це теж сталося досить несподівано. За кілька тижнів після закінчення попереднього твору. Я збирався відпочити й взятися за продовження, проте доля розпорядилася інакше.

В якийсь момент я поставив собі челендж — завершити книгу до 28-го числа. Таким чином за один календарний рік я напишу дві книги, а це велике досягнення для мене, адже я не вмію писати швидко.

За тиждень я виробляю три пристойні розділи, а до кінця історії залишилося не так довго. Та й загалом розмірковую, щоб написати колись продовження. Це спонтанне бажання написати фантастичну історію все ж зачепило. А пригода вийшла цілком хороша, щоб знайти своє місце в серцях кількох поціновувачів.

Заглядайте на книгу «Сектори 2134». Не забувайте про вподобайку, коментар, підписку, діліться книгою в соціальних мережах. Ну, і про нагороди не забувайте, якщо автор цього заслуговує;)

Дякую за підтримку всій Банді! Тейлор Грін, Наталії Косенко, Віталію Партицькому, Кирилу Олейничу, Аркіту, Зоряні Ткачук та Вальді Л Ската.

Як думаєте, вийде у мене завершити книгу за 2-3 тижні?

Дякую за увагу;)