Шматочок новенької глави: 

- Ні, ти не так зрозуміла, Стас… він, - я подивилася на хлопця, він теж кинув на мене погляд й легко усміхнувся, припіднявши кутики губ. Ця посмішка більш була схожа на глузливу, аніж на щиру, тому я лиш фиркнула, а тоді здалася й пригадала, що він висить у мене в боржниках. Хлопець схопив мій коктейль і почав пити його з трубочки, якої пила я, я скривилася, бо не сильно люблю, коли хтось інший бере моє. До того ж це не гігієнічно. — так, Стас мій наречений. – впевнено мовила й глянула на нього. Стас почав голосно кашляти, схоже, його шокувала наявність нареченої, бо він поперхнувся моїм напоєм.

Я ледь стрималася, щоб не засміятися. Його реакція зробила мій вечір.

- А де ж обручка? – здивувалася дівчина, заглядаючи на мої пальці.

- А її не має, - я мотнула плечима й усміхнулася. – я трохи схудла після того, як полетіла до Італії, тому Стас придбав завелику. Зараз вона у ювелірному, її там зменшать і віддадуть, так, коханий? – я широко усміхнулася, дивлячись на його здивоване обличчя й відібрала нарешті свій напій.

- Угу, - буркнув Стас. – відійдемо?