Оновлення!

Шматочок новенької глави: 

- Ні, ти не так зрозуміла, Стас… він, - я подивилася на хлопця, він теж кинув на мене погляд й легко усміхнувся, припіднявши кутики губ. Ця посмішка більш була схожа на глузливу, аніж на щиру, тому я лиш фиркнула, а тоді здалася й пригадала, що він висить у мене в боржниках. Хлопець схопив мій коктейль і почав пити його з трубочки, якої пила я, я скривилася, бо не сильно люблю, коли хтось інший бере моє. До того ж це не гігієнічно. — так, Стас мій наречений. – впевнено мовила й глянула на нього. Стас почав голосно кашляти, схоже, його шокувала наявність нареченої, бо він поперхнувся моїм напоєм.

Я ледь стрималася, щоб не засміятися. Його реакція зробила мій вечір.

- А де ж обручка? – здивувалася дівчина, заглядаючи на мої пальці.

- А її не має, - я мотнула плечима й усміхнулася. – я трохи схудла після того, як полетіла до Італії, тому Стас придбав завелику. Зараз вона у ювелірному, її там зменшать і віддадуть, так, коханий? – я широко усміхнулася, дивлячись на його здивоване обличчя й відібрала нарешті свій напій.

- Угу, - буркнув Стас. – відійдемо?

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Серце
Вразив блог про Маріуполь. особливо на фоні того, що друкує вітчизняна письменницька (тут треба лапки) спільнота і видає за шедевр і перли гумору. По-перше, якість там - не особо. По-друге, не смішно взагалі. Ну, най сміються.
Яка була Ваша перша історія? Для чого пишете?❤️
Вітаю, місяченьки! Ми з Вами вже давно, але розмовляли на тему того, як Ви почали писати. Однак сьогодні я б хотіла спитати саме з чого була розпочата літераторська праця:) Тобто в коментарях попрошу Вас коротенько розповісти
Моє робоче місце — там, де народжується пам'ять.
Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній світ
Про плани ♥
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один ­ — у країні досі
Як ти вмовила мене на цуценя?!)
Вітаю, любі Натхненники!!! Запрошую до зимово-різдвяного вайбу, фіктивних стосунків, справжнього ромкому та пристрасних цілунків) “Подвійні вершки” Уривок “НІЧ. Чую крізь сон, що щось шкрябається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше