Вітаю, сьогодні пропоную на обговорення таку тему: яка різниця між книгами від першої та третьої особи? Як вам зручніше читати та\або писати? Чи є якісь важливі моменти в обох стилях?
Почну з себе: всі мої романи написані від третьої особи, а от короткі оповідання, чи ессе, здебільшого, від першої. Насамперед, це пов'язано з фокусом уваги та сюжетними лініями. В невеличких оповіданнях фокус на головному герої і одна сюжетна лінія, а от у романі де треба описувати паралельно декількох персонажів в різних локаціях, їхні думки та переживання, мотиви та дії, третя особа дозволяє глибше розкрити кожного.
Пишіть чи згодні ви з моїми міркуваннями, чи ваші власні смаки відрізняються?
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧитаю в основному від першої особи, бо так краще занурюють у історію.
Пишу теж від першої особи, бо це те що подобається мені і те, що читав би сам.
Мені простіше писати від першої особи. А ось читати цікаво як і від першої так і від третьої особи.
Віра Віслогузова, Так, це цікаво. Можливо тому пишу книжки дуже повільно
Я люблю писати і так, і так) В основному від першої. Але від третьої набагато легше створювати інтригу)))
Віра Віслогузова, Це й справді так) Я ще коли пишу від першої, то прописую флешбеки у минуле, де розписую подію, яка зробила антагоністом ту чи іншу особу)
Насправді все залежить від того. наскільки технічно автор вправляється з фокалом і від завдання твору. Дехто вважає, що написання від третьої особи застаріло й відійшло в минуле.Бо всевідання автора про все - штучне і не відповідає сучасному рівню сприйняття. Та й стрибки по головах персонажів і розфокусований фокал часто дратують. Але коли технічно все добре,то звісно нічого застарілого в писанні від третьої особи немає. Інша справа, що при написанні від першої особи зберігається інтрига й читати цікавіше. Бо розповідач не знає про інших персонажів і що бачить,про те й співає. Недарма класичний детектив написаний саме з такої позиції ще в минулому тисячолітті. І дуже популярний зараз серед усіх вікових категорій янгедалт - теж.
Моя думка - якщо фокал не пливе, то різниці для сприйняття тексту немає.
Віра Віслогузова, Нема за що. То,мабуть,через кінофільми про Холмса, у нас розмивається згадка про сам текст.
Я пишу від 1 але від різних персонажів)) Два головних і ще десь чотири другорядних роблю фокальними)
Віра Віслогузова, =)) приємно чути))
Насправді все залежить від того. наскільки технічно автор впраляється з фокалом і відзавдання твору. Дехто вважає, що написання від третьої особи застаріло й віжйшло в минуле.Бо всевідання автора про все - штучне і не відповідає сучасному рівню сприйняття. Та й стрибки по головах персонажів і розфокусований фокал часто дратують. Але коли технічно все добре,то звісно нічого застарілого в писанні від третьої особи немає. Інша справа, що при написанні від першої особи зберігається інтрига й читати цікавіше. Бо розповідач не знає про інших персонажів і шо басить,про те й співає. Недарма класичний
Насправді все залежить від того. наскільки технічно автор впраляється з фокалом і відзавдання твору. Дехто вважає, що написання від третьої особи застаріло й віжйшло в минуле.Бо всевідання автора про все - штучне і не відповідає сучасному рівню сприйняття. Та й стрибки по головах персонажів і розфокусований фокал часто дратують. Але коли технічно все добре,то звісно нічого застарілого в писанні від третьої особи немає. Інша справа, що при написанні від першої особи зберігається інтрига й читати цікавіше. Бо розповідач не знає про інших персонажів і шо басить,про те й співає. Недарма класичний
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати