Трішки вдячності та Нова робота Маші)))

Слава Україні:)

На жаль сьогодні в нашому житті не так багато приємних речей, але це не означає, що ми не повинні про це говорити)))

Особисто я  дуже радію кожній дрібничці))) І дуже сподіваюся, що у вас все добре))

Щира подяка всім, хто підтримав мій конкурсний твір!

Хто ще не читав — запрошую!

ЧИТАТИ ТУТ

І ще одне…

Нещодавно відкрила для себе нового автора…

Ви ж знаєте, що не так давно  я пишу фентезі, але вже трішечки більше читаю. Так от. скажу я вам, що перший про кого я хотіла написати це про демона)) але не склалося(( ех, ну то таке, ще все попереду. А натрапила я на історію від Ганни Зюман

На роботу у філію Пекла.

І я вам скажу так!

Якщо Маша не в гуморі, навіть демон не в силі її зупинити. Одним словом це треба читати самому, бо якщо я почну вам розказувати, без спойлерів просто не зможу)))

Книга вогонь! Автору браво!

Чесно випрошений шматочок:

— Оскільки ви не назвали своє ім'я, я припускаю, що мені потрібно, подібно до інших, звертатися до вас Ваша Темність?

— Правильно думаєш, — знову промуркотів Його Коньяцтво.

Я подумки закрила собі рота.

З мене ж станеться замість Його Темності, сказати Його Коньяцтво. У мене й на більшу дурість розуму вистачить.

— Взагалі-то я зайшов перевірити, чи добре поводяться з моєю... — Коньячний задумливо примружився.

— Підопічною? — підказала я потрібне слово.

— Ні, пічною не те, — відмахнувся Коньячний.

От нахабник!

Значить, «під» те, а «пічною» не те?

В очах Коньячного майнули пустотливі іскорки,тож я зрозуміла, що зі мною знову грають.

Гаразд, годину тому грали в дивоглядки, а тепер настав час гри в слова.

— Ув'язненою? Робочою конячкою? — перебирала я можливі варіанти свого не дуже світлого майбутнього.

Коньячний кисло скривився:

— Ти починаєш мене розчаровувати. Ну ж, ти ж розумна, людиночко.

Стало прикро.

Тому, що у мене були «особливі» варіанти, тільки озвучувати їх я зовсім не хотіла.

— Піддослідною, — похмуро пробубнила я.

— О! — Його Коньяцтво різко пожвавішав. — Я знав, що ти впораєшся, молодець. З'їж цукерку.

І мені протягли цукерку.

Маленьку барбариску.

Отетеріти!

— Зауваж, я в тебе вірив!

Коньячний зник, наче чеширський кіт, розтанув у повітрі. А на столі залишилася самотня цукерка «барбарис».

ЧИТАТИ ТУТ

 ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

Ваша Аміла