Привіт усім! Як ви знаєте, я дуже люблю тематику наречених! В мене є безкоштовна книга "Зіграй мою наречену", а також  непряме продовження "Зіграй мою наречену. Наречена для боса"...)) Навіть в моїй новинці буде дещо з нареченими...)) Можна сказати, я на них помішана ахахах))) 
Тому сьогодні хочу розповісти вам про новинку від Стефанії Лін на схожу тематику))) 

Наречена для Святого

На перший погляд усе банально. Вона – донька батька, який тримає її у золотій клітці. Нещасна, попри заможність. Він – сильний чоловік, який чомусь бажає отримати її та зробити своєю нареченою, а потім дружиною… Але не все так просто! Юліана – головна героїня,  хоч і живе за правилами батька-тирана, зовсім не ляклива та полохлива лань. Так, вона ніжна й невинна, та водночас має силу й стрижень.
Влад – художник, бізнесмен, який грає у свою гру, котра поки читачу незрозуміла. Небезпечний, до біса харизматичний, врівноважений й красивий. Від його вайбу так і віє чимось дорогим, сильним, крутим. Він з тих людей, з якими хочеться бути поряд, начхавши на усе.

Чи зможе протистояти такому Юліана, невідомо, враховуючи,що чоловік дуже неоднозначний і зовсім не святий! Він зводить з розуму й бентежить! Ось, що дійсно владний. Це вам не просто грубий мужлан, о ні, Святий вміє тонко маніпулювати й грати потрібну йому виставу…
З нетерпінням чекаю продовження. Стеф, пиши швидше!

А поки поділюся з вами уривком:

Святий ігнорує питання, встає з-за столу й подає мені руку. Пронизливий погляд здається проникає під кістки, добирається кудись туди, де ще ніколи, ніхто не був. Зачарована, вкладаю свої пальці у його й встаю. Покірно, як завжди. Влад веде мене у центр великого танцмайданчика. Змахує рукою й музика стає голоснішою. Плавно й вміло вводить нас у танець обхопивши за талію. Дотиком долоні пропалює діру, присягаюся, у місці де торкається. 
Подих збивається. Стає гаряче. Чоловік притискає за талію до свого тіла, не сильно, даючи змогу віддалитися, вирішити, чого хочу, але я…не роблю цього. Підкорившись владі мелодії дозволяю вести мене. 
Повільно підіймаю голову й наштовхуюся на темно-сині очі. Вони уважно слідкують за кожним рухом, виразом обличчя, очима. Влад фіксує усе, немов читає, наче книгу. Питання в тому, що очікує від цієї історії…
Плавно, спершу нерішуче, а потім сміливіше, кладу руки на його плечі, зближуючи нас. Не можу відірватися від синіх океанів. Вони такі глибокі, цікаві, інакші… Подібного раніше не бачила. Не виникало бажання розгадати, що ж там, заховано їх власником…Тепер воно є.

Ця історія стартувала практично одночасно з нашим з Марʼяною Долею романом "Він тебе програв. Ти тепер моя", де до речі, ми з Марʼяною робимо щоденні оновлення, тож запрошуємо також почати читати, якщо ще не почали ;)