Як прогнати читача

Доброго ранку любі)
По-перше, це мій ювілейний 200 блог, і я дуже хочу вірити в те, що він стане популярним. Но тому що я страждаю вам нарцисизму чи вважаю себе найрозумнішою, а через те, що хочу обговорити дещо важливе та викликати вас на дискусію чи обмін досвідом)
По-друге, сьогодні я розповім трохи про свій читацький та письменницький досвід.

Отже, поговорімо про те, чого не варто робити, якщо не хочете прогнати читача. 

1. Ваше завдання - заінтригувати читача, змусити його перевернути першу, другу та двадцяту сторінку тексту. Тому варто забути про розлогі описи на початку, де ви радієте сонечку та думаєте, на яку мелодію схожий спів пташок. 
На початку має бути динаміка, дія, інтрига та, можливо, сильні емоції. Страх, злість, зізнання в коханні - головне, щоб не було нудно й...так, як у всіх. Ну кому буде цікаво, якщо ви почнете з опису того, що герої їдуть в маршрутці й роздивляються інших пасажирів? Так само і з ранковими процедурами - душ, кава, сніданок та збори на роботу, яку терпіти не можеш. Ви вже десь таке читали, чи не так? Чому б не додати цікавенького? Нехай героїня спізнюється, бо до пізньої ночі займалася звітами замість нахаби-напарниці та пояснить, чому вона це робила (це вже трохи скаже про її характер). Чи їхатиме на роботу прямо з клубу, в якому тусила цілісіньку ніч, і на виході її зустріне злющий шеф? 

2. Камон, не забувайте про реалізм!
Чесно - інколи плакати хочеться, коли бачу ну настіііільки нереальні сцени, що хоч стій, хоч падай. Якось бачила книгу, в якій героїня "байдуже спостерігала за трьома аваріями, що сталися, поки вона пила свою каву". Є.... Нічого не хочу сказати, можливо книжка й хороша, але в мене одразу склалося враження, що героїня аморфна, байдужа до всього та трохи на транквілізаторах. Якщо це звичайна людина, то бодай якісь емоції навіть одна аварія мала б викликати - зацікавленість, занепокоєння, бажання дістати телефон та сфоткати, врешті-решт! А таку реакцію можна було б очікувати від досвідченого стерва, яка зубами прогризала собі шлях нагору, і чужі страждання її лише тішать. Але ж наша героїня має подобатися читачам, чи не так? Чи хоча б не віштовхувати....Хоча так, щодо емоцій, які викликають герої, варто попрацювати - якщо вони не лишають байдужими, і хочеться дізнатися про те, що ж з ними станеться далі (їх покарають, вони зміняться, ця наволоч помре). 

3. Запитання.

Гарна й пряма дорога - це круто лише під час подорожі на машині. У книзі ж мають бути запитання, таємниці, або ж інтрига, як саме герої дізнаються правду, та як на неї відреагують. Але з цим треба бути обережним - надмірна кількість запитань зробить з вашої книги головоломку.

4. Людяність.

Авторам треба зрозуміти одне - всім не догодиш. І ваші герої та їхні вчинки, слова й емоції можуть в когось викликати обурення, про що читачі писатимуть. Але це лише суб'єктивна думка, яка має право на існування, але не єдина правильна. 
Головне, щоб ваші герої вчиняли логічно та відповідно до їхнього характеру. Якщо це ревнивець, то він, побачивши свою кохану, навіть якщо довіряє їй, підсвідомо злитиметься на неї, на те, щоб змінити щось, потрібно усвідомлення та час. Пишіть так, як діяли б самі, чи хтось з ваших знайомих. Не може брутал 80левела раптом стати еталоном підкаблучника. 

Це коротко про те, чим хотіла поділитися) Тепер чекаю на ваші зауваження та доповнення)
І ще раз нагадаю - це моя суб'єктивна думка та досвід читача й автора)