Робота в загубленому (майже) жанрі.

Вітаю вас, шановна громада Букнет , а особливо тебе Мій Постійний Читачу! Вчора опублікував 10-ту  , юбілейний так би мовити, розділ книги "Чорний кінь". Запрошую вас до читання. Працюючи над книгою я планую персонажів. Вони просто є в моїй голові. Перед усім хочу розповісти про нового персонажа , із майбутньої книги "Вулочник".

Цього персонажа зовуть Марек Патковський. Це дядько головного героя. Хто він є? Слабка людина , питуща, всі гроші витрачає на алкоголь , та заклади із сумнівною репутацією. Сам по собі слабка людина. По де куди ледаща. Але в останній момент його риси , доброї людини, відвага , сміливість, та честь , відкривається в останній момент. Чому? Бо то така людська сутність.

Звідки він взявся? В реальному житті є реальні прототипи. Це правдивий персонаж. Бо як казав Вульф  , що по іншому писати не можна , тільки правду.  Я подумав а що така людина буде робити в критичних ситуаціях? Коли тільки сміливість стоїть на першому місці? Вийшов Марек. Він приходить на допомогу. В боротьбі зі злом. Більше вже дізнається в книзі.

Як завжди чекаю ваші коментарі у блозі , чи то до книги "Чорний кінь". Ваші підписки і зірочки дають сили писати далі.

Із повагою до всіх,

Шиповський.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Повертаюсь до вас!
Друзі, я знову на зв’язку. Жива, ціла і нарешті з можливістю писати ці слова без ліхтарика й пошуку мобільного інтернету. Хочу щиро вибачитися за таку довгу паузу з продами. Майже п’ять днів я була повністю без світла
Скорочуючи дистанцію. Моя новинка
Друзі, запрошую вас в свою новинку: Скорочуючи дистанцію Він – холостяк і запеклий бабій, в картину життя якого абсолютно не вписується родина. Вона – випадково трапилася йому на шляху. Красива, тендітна, ще й
Пишу свою першу книгу!
Всім привіт! Хочу поділитися - починаю випускати свою першу книгу "Підпалітні". Це темне фентезі про двох центроподібних істот, які живуть у рабстві. Житняк та Лісна мріють про свободу, але їхнє життя - постійна боротьба
Згадка
Важко хоронити друзів. Важко хоронити батьків. А ще важче після цього намагатись хоч чомусь радіти... Найкраще, мабуть, просто щось робити. Для когось. Або хоч для себе. І цьому дуже допоможе творчість. Хай це буде щось смішне.
У світі снів
Вітаю ✨ Гадаю, в кожного є сни, які запам’ятовуються й залишаються в пам’яті як частинка життя. Іноді так хочеться поділитися враженнями від побаченого — ніби порекомендувати фільм чи книгу. Але приходить усвідомлення:
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше