«безжальна Спокуса»

Привіт, мої любі Натхненники!!!

ЗАПРОШУЮ, ДО НЕОРДИНАРНОЇ ІСТОРІЇ КОХАННЯ!!!

«БЕЗЖАЛЬНА СПОКУСА»



УРИВОК:
"— Не прикидайся. Ти знаєш про що йде мова. — Деміан не дивився на мене, але мені досить було його інтонації,… його слів, які блукали під моєю шкірою…
   — Деміан, що скаже твоя дівчина на такі твої натяки працівникам? — Я хотіла почути, що вона для нього ніхто, тому провокувала.
   — Хочеш дізнатись щось, запитай прямо. — Деміан зупинився в пробці, і повернувши голову у бік, спопеляв мене поглядом. Його очі палали і я забула, як дихати.
   — Мене нічого не цікавить.
   — Цікавить. Ще й як цікавить. Але, я тебе не змушую. У тебе була можливість задати запитання, а тепер Олівіє, ти не будеш спати вночі, все думаючи хто вона мені? Чи
був я з нею сьогодні, коли пішов з вечірки? Це тобі заважатиме спати. Але це був лише твій вибір. Картай себе за це. — Він дивився прямісінько в мої очі. Я не кліпала, не дихала,… я просто слухала і все більше входила в ступор.
   Я серйозно це все чула?
   Деміан повернув голову, і лише зараз я знову закліпала та задихала.
   — Я буду спати міцним сном. Повір.
— Я гадав ти зрозуміла, що брехня нічого хорошого тобі не дасть. Але тебе нічого не вчить, Олівіє. Це теж твій вибір. — Він подивився на мене і додав. — Але якщо б ти сказала правду, вперше і друге… я б тобі показав, як добре бути чесною зі мною
».

УРИВОК:
   «— Привіт.
   Він не відповів, а одразу запитав.
   — Хто це був?
   — Не зрозуміла?
   — Все ти зрозуміла, не грайся зі мною, Олівіє.
   Те, як він на мене дивився змушувало моє серце гупати об скроні і ганяти кров. Я не хотіла, щоб він пішов, тому мала відповісти чесно без усілякого дурнуватого підтексту.
   — Це був мій друг Люк.
   — Часто з ним бачишся?
   — На вихідних.
   — Зрозуміло.
   — Як там Лорелейн?
   — До чого вона тут?
   — Не знаю, ти скажи. — Я пройшла до дверей і почала відчиняти двері. Погано мені це вдавалося, руки тремтіли.
   — Мені нема що тобі сказати на твій дурнуватий натяк.
   — Тоді і мені немає, що сказати.
   — Якщо ти хочеш того, що було вчора – раджу змінити тактику поводження. — Він забрав з моїх рук ключ і запросто відчинив двері.
   Віддаючи мені ключі, ми зіштовхнулись поглядами.


( Деякі уривки в блозі зміненні, так як вони 18+)

Анотація:

Ти той, в кого закохуватись небезпечно.
Ти той, хто підкорює та домінує.
Ти той, хто тримає все під контролем.
Ти той, хто безжально спокушає.
І ти той, в кого закохалась я.
І я та, - яка готова на все, щоб бути з тобою.


Моя сторінка в ІНСТАГРАМ

Моя група в ФЕЙСБУК

Моя сторінка ФЕЙСБУК

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марина Саливін
27.05.2022, 21:33:10

Деміан, це:
Той, хто підкорює.
Той, хто тримає контроль.
Той, хто спокушає.
Той, хто нереально бісить.
Той, кого переграти неможливо.
Олівія, це:
Та, хто бажає пізнати його.
Та, хто намагається встояти, але не вдається.
Та, хто бісить не менше, ніж Деміан.
Та, хто ревнує.
Та, хто мріє і вигадує.

А разом вони: пристрасть, шаленство, ігри.

Анна Харламова
28.05.2022, 12:19:35

Марина Салывин, Зачиталась!!! Це прямо в точку!!!
Вони реально будуть захоплювати та бісити.
Вони ті, хто змусить червоніти та безжально спокушатись.
Вони ті кого неможливо не любити.
Аааааа дякую, моя подруго за дахозносні емоції!!! Обіймаю міцно-міцно і до нової глави)))
Не повіриш, але я сьогодні відпочиваю!!!)))

Інші блоги
Просто цікаво.
А хто з чого пише? То лише я один такий, що з планшета, просто у нотатках? Бо просто ненавиджу шурхіт клавіш.
Смачніше не буває!
Привіт усім! Після сьогоднішнього надемоційного та суперечливого розділу принесла вам заспокійливе. Правда, в цій книзі теж вирують шалені емоції, а на поворотах може знести, але вона завершена, тому можна ковтнути все
Подробиці про новинку "В безпеці його дотиків" ❤️
Вітаю, мої прекрасні вогняні читачки! Ви бачили, що стартувала книга "В безпеці його дотиків". Мені приємно спостерігати, як ви зраділи, що книга знову зʼявилась на сайті. Так, це перезапуск. Чому? Це оновлена історія
Коли завітає Муза
Гортаючи блоги на “Букнет”, періодично потрапляю на жалобу та голосіння: — Що робити, коли не вистачає натхнення? — Моя Муза мене зрадила. Як із цим впоратися? Чи доведеться назавжди кидати письменство? —
Зілля нездоланної пристрасті.
Ми під землею, рятуємося від погоні, і невідомо, що буде далі. То ж нехай воно все горить вогнем – усі минулі образи, сварки, взаємні докори... Дивно, але я майже забула, що це таке – запаморочливий політ в обіймах коханого. Зрештою,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше