Люди не тільки сходяться, а не рідше, а то й частіше, розходяться. І це не лише про стосунки, друзі теж можуть посваритися. У вас таке бувало?

— ви розійшлися, а спільні друзі лишилися;

— серед ваших друзів хтось розійшовся і тепер не зрозуміло, як же з ними двома спілкуватися;

— ваші друзі посварилися, а ви все ще з обома дружите;

— та інші варіації.

Найгірше, мені здається, тут бути саме у позиції, коли сваришся з кимось не ти. Бо коли ти обриваєш з одним стосунки, то думаєш про те, як же тобі спілкуватися з усіма іншими. Можеш сама витягати їх на зустрічі, приходити в гості чи збирати у себе.

А от твої друзі опиняються у позиції, коли вони мають або обрати між вами, або якось маневрувати. І це складно, неприємно. Бо вимушено. Бо ж у них з вами обома стосунки хороші, а обирати доводиться. 

А ви як думаєте?

І хоча у моїй книзі «Дароване прокляття» герої молодші за бороданів з картинки, але вони прямо вилиті такі два барани) Між ними потраплять навіть двоє дівчат, яким хтось подобається, з іншим дружать, а ще потрібна від них допомога.

Шукати наймогутнішу магічну силу планети за заплутаними підказками й так складно, а коли твої друзі пересварилися… 

Читайте про їхні пригоди у книзі «Дароване прокляття» →