Їх перший ранок

Вітаю, мою любі!
Сьогодні я підготувала для вас розділ від імені Віки і психолога. Запрошую.



Уривок
Ох, Віко, Віко… Така молода і красива жінка, а стільки всього їй прийшлось пережити. А попереду ще свекруха, яка точно буде ранити і до того, її змучену душу.

Що б там не було, я вирішив стати для неї надійним тилом. Тим, який не буде нав’язувати себе, лише через те, що ситуація склалася на мою користь.

Та чи мав я так право думати? Думати – цілком. Головне ніколи не сказати це в голос, бо від того моменту, коли Віка поцілувала мене у Шевченківському парку – я перестав нормально їсти, спати, дихати. Перед очима бачив лише її блиск в очах, який з’явився на наших сеансах, її струнку талію і налиті груди. Хіба можна ось так просто перестати її кохати?

Читати далі