Тридцать один

Мирного усім неба і доброго вечора!

Ось і настав мій тридцять перший день народження, який вже майже проминув.

Точна дата, змусила мене задуматись над тим, скільки часу я вже займаюся створенням історій та їх написання на папері. Як виявилось, сумарна кількість часу досить невелика.

Перші строки я написав ще у вісімнадцять, після яскравих вражень комп’ютерної гри. Планувався якийсь фанфік, але з часом він виріс у повноцінний, самостійний роман «Порядок і Хаос безсмертних» (Який мені ще доведеться перекласти на українську).

Після перших десяти сторінок, які на той час, для мене були не аби яким досягненням, була затяжна і довга пауза – в багато років. Аж до двадцяти семи років. Лише с настанням цієї визначної дати, я закінчив перший свій роман. І знову пауза в рік, за який я виношував ідею світу «Епоха Вовків та Воронів» (Теж треба перекласти). Дуже жорсткий, похмурий і темний світ темного фєнтезі.

К слову, було б вам цікаво прочитати подібну історію, де є лише трагедія, горе, пітьма, вбивства, жорстокість і дуже багато інтриг, персонажів, королівств і ще дуже і дуже багато чого?

Трішки відволікся, але в свій день народження, мені можна.

Так ось, саме с двадцяти восьми років, я почав писати досить стабільно і багато. П’ять романів, та декілька коротких творів. Не дуже велика цифра, але і немаленька, на мою думку, звісно.

З приводу всього пересказаного, таке питання. Чи вважаєте ви цю кількість написаного суттєвою, чи це мізерна частина того, що можна було зробити? І коли ви почали писати, з регулярністю і завзяттям? (Майже кожен роман за обсягом десь 16-18 А.А.)

Дякую за увагу.

З повагою Олег Шолохов.

P.S.  Сподіваюсь, я, вам, не набрид. А трішки особистої інформації про мене, прийшлася вам до душі.