Лав-еволюція
Коли пишеш фентезі, невідь-звідки виникають дивні створіння.
Але Г-герої зазвичай люди.
Химери і люди взаємодіють у пошуку вирішення якогось завдання. Між ними зароджуються почуття - не завжди прекрасні, та врешті-решт перемагає кохання.
Мої герої саме в процесі - як і роман. І ось що між ними вже відбулося (уривок):
Але, насправді, я неправильно зрозуміла жест. Діставши із нагрудної кишені маленьку фіолетову пляшечку, Денис відкрив корочок та чимось капнув на полуницю, потім потягнув вільною рукою за ланцюжок та поклав зверху свій амулет – ягода аж наче спалахнула зсередини, довкола розповсюдився запаморочливий аромат суничного варення. Виразно на мене дивлячись, він наблизив впритул своє обличчя, пропонуючи мені взяти полуницю губами. Що я і зробила – ягода перекочувала із вуст в вуста, я прикусила її зубами - і по моєму піднебінню розтікся кисло-солодкий сік, який я відразу ж ковтнула, відчуваючи неймовірне задоволення та втіху. В мені і справді наче побільшало сил, стало легше дихати, погляд прояснився, і я з полегшенням зітхнула.
- А далі покладайся на змію, - прошепотів Паінг Такхоун із моїх мрій – просто крізь полуничні поцілунки, - я буду тебе чекати".
3 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМене зацікавило. Обов'язково прочитаю. :)
Сміливиця, Дякую :) буду щаслива бачити у колі моїх читачів
Це такий романтичний момент! Денис дiйсно довiв що йому небацдужа Лера та допомiг вiдновити сили. Дякую. Чекаю що таких моментiв ще буде дуже багато.
Людмила Азорская, о, як приємно, що тобі сподобалося! ДЯКУЮ :)
гаряченький уривочок! Успіху)
Бетсі Прусс, дякую :) я тут у допис щойно добавила ще й ту саму ягідку-кістянку - дуже цікаво створювати ілюстрований текст за допомогою інструментів, що доступні у блогах
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати