Букнет і я ( частина перша)
За місяць мине три роки, як я прийшла на цю платформу. Зараз хотілось би підвести невеличкі підсумки, подумати над тим, чого вдалося досягнути, і що ще хочеться втілити в життя у майбутньому.
Можливо, мої роздуми допоможуть комусь із молодих авторів не допустити типових помилок початківців і швидше отримати визнання з боку читачів.
Насправді я зареєструвалися на Букнеті майже одразу після створення української версії — узимку 2018 року. Побачила в інтернеті оголошення про конкурс "Сучасна Попелюшка", зацікавилась і вирішила взяти участь. Увага! Перша помилка!
Я увесь час відкладала написання роману, хоча в моїй уяві вся історія вже існувала. Чому так відбувалося? Через невпевненість у собі. Я думала: в мене нічого не вийде. Я не маю часу, не маю можливостей, все одно навряд, чи я виграю… одним словом, виникли такі відмовки, які часто бувають у всіх нас (клята прокрастинація).
Зараз, звісно, я шкодую про те, що не скористалися тоді такою сприятливою можливістю заявити про себе. Тому що, коли сайт українською ще тільки відкрився, там було не тільки небагато читачів, що, звичайно, є тільки тимчасовою проблемою - але і невелика кількість авторів. Відповідно кожен із них мав більше шансів бути поміченим читацькою авдиторією. До того ж конкурсні твори завжди активніше читаються і рекламуються сайтом.
Друзі, якщо у вас виникла думка щось зробити: взяти участь у якомусь конкурсі, написати книгу, розпочати вести блог тощо — не відкладайте це на невизначене майбутнє, а одразу починайте діяти! Поки ідеї на підйомі, не піддавайтесь сумнівам, втілюйте в життя свої задуми. Якщо щось буде неідеально, ви не виграєте конкурс, не матимете багато читачів — не страшно, головне — що ви почали щось робити. Далі ваші вміння будуть вдосконалюватися, ви будете по ходу справи вчитися, й обов'язково у вас все вийде!
Отже, я зареєструвалася, закинула посилання на сайт у збережені в Фейсбуці, і благополучно забула про Букнет на цілий рік — до літа 2019 року. Тоді мені знову трапилася на очі реклама сайту, я згадала, що маю там профіль, і вирішила, що потрібно нарешті спробувати щось опублікувати. Набралася сміливості саме через те, що я на той час почала писати книгу, про яку мені було дуже важливо дізнатися думку читачів.
Адже досі я не писала у жанрі фентезі. Лише суворий реалізм)))
"Першою ластівкою" у новому для мене амплуа був роман-фентезі "Земля дощу". Досить експериментальна історія, у якій мені заманулося поєднати елементи фентезі і фантастики. І в цьому була моя друга помилка.
Вірніше, експерименти на Букнеті не заборонені, але ці два жанри не можна присвоювати одній книзі. Через що мені згодом модератори заблокували один жанр. Висновок такий: читаймо уважно правила майданчика, на якому публікуємось і вивчаймо хоча б елементарну теорію літератури, щоб не помилитися з визначенням жанру.
До речі, у мене є блоги про жанри, якщо комусь цікаво, вони тут:
Найпоширеніші помилки авторів у визначенні жанрів
Але повертаюся до "Землі дощу". Хто з вас є моїм постійним читачем, то знає, що згодом ця історія знайшла продовження і стала трилогією "Іллюзі". А потім вийшла четверта частина — передісторія до цієї трилогії. Сьогодні я хотіла б запропонувати вам знижку на цю книгу, а саме "Під знаком меча і корони"
Це найперша частина історії про Дану-Соловейка. А згодом я планую написати продовження цієї першої частини, можливо, це навіть буде в найближчі місяці, і попереду чекає на найбільш стійких читачів завершення всієї історії. Це п'ята книга циклу "Світи без меж", яку я вже давно збираюся опублікувати, але, на жаль, війна мені перебила ці плани. Та обіцяю, що обов'язково доведу свою найбільшу на даний час історію до завершення.
Отже, хто ще не знайомий з циклом "Іллюзі" — читайте зараз)) Книга "Земля дощу" безкоштовна, але якщо ви прочитаєте "Під знаком меча і корони", тоді вам буде більш зрозуміло, про що йтиметься у "Землі дощу". Сьогодні до опівночі можна придбати цю історію у жанрі пригодницького ( класичного) фентезі зі знижкою 25 відсотків!
Я хочу на цьому поки що зупинитися і продовжити філософську розповідь про свої " набиті ґулі" і досягнення на Букнеті у наступному блозі.
Дякую всім за увагу, запрошую до прочитання моїх історій! Бажаю вам гарного, спокійного вечора, мирного неба і здійснення всього, про що ви мрієте.
Приємного вам читання, до скорих зустрічей!
Ваша Мар'яна.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікавий блог, дякую за жанри, можна більше дізнатися про них.
Марійка Козарик, Дякую! Рада, що блог вам сподобався))
Дуже цікаво, дякую! Зранку читала ваші старі блоги, а вже і нові корисності з'явилися))
Зоряна Ткачук, Дякую! Страшенно приємно, що хтось читає не тільки нові, а й старі блоги))
Щиро дякую! Знаєте, цікаво вести блог - це теж уміння. І у Вас це чудово виходить!
Netaly McKenzie, Дякую! Мені дуже приємно це читати))
Дуже цікавий вийшов блог ) Дякую, що ділитесь своїм досвідом! Натхнення вам і успіху вашим книгам! )
Оксана Мрійченко, Щиро дякую! Я довгий час не знала, про що писати в блогах. Якось не було ні слів, ні ідей, ні натхнення. А потім вирішила просто розповісти свою історію. Якщо вона комусь стане в нагоді, буду дуже рада))
Вітаю! Ще більше натхнення та вдячних читачів. Щодо того, що не потрібно відклати писати якщо хочеться, повністю погоджуюся.
Каміла Дані, Щиро дякую за побажання! Бачу, що іноді автори сумніваються, чи варто писати, якщо читачів мало. Пригадую, що й сама колись задавалася цим питанням)) Але детальніше вже в наступному блозі напишу, про те, які були очікування напочатку, і як сувора реальність внесла у них свої корективи))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати