Вітаю, мої любі! Христос воскрес! 

Сподіваюся, ви всі у безпеці або ж скоро будете у безпеці. Я всім щиро зичу відчути хоч краплинку від того душевного стану спокою, який ми всі мали до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Складні часи, важкі часи, кожен бореться за нашу вільну країну як може. Ми ж, письменники, маємо боротися на своєму - літературному фронті. Як не дивно, але культурний фронт не менш важливий для перемоги, а, як показує практика минулих восьми років від початку війни, навіть більш важливий інколи. Я жодним чином не применшую заслуги наших надзвичайних без перебільшення Збройних Сил України! Завдяки їм ми досі маємо можливість писати, читати, дихати. Проте вичищати залишки руйнівного "рускаго міра" з голів ми повинні вже зараз. І нам, воїнам невидимого творчого фронту, це під силу. Плекаймо наше, рідне, українське. Розвиваймо українську літературу, возвеличуймо нашу прекрасну мову, бо шлях до свідомості лежить через мову. Підтримуймо нашу армію. І разом йдемо до миру і перемоги!

Слава Україні! Слава нашим захисникам!

А тепер кілька подаруночків до свята....

П. С. Подаруночки закінчилися, всім приємного читання!